Масова міграція українців внаслідок запровадження у світі карантинних заходів, пов’язаних із пандемією коронавірусу COVID-19, може сприяти розвитку сільських територій в Україні та прискоренню впровадження там інновацій, здатних зменшити негативний вплив наслідків карантину.
Так вважає завідувач відділу організації наукових досліджень та інноваційного розвитку Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Мирослав Козак.
На його думку, цьому сприятимуть вимушене повернення селян-заробітчан з-за кордону та приплив міських жителів, які на час карантину перебрались в село.
“За різними оцінками, чисельність трудових мігрантів складає 1-2 млн українців – 15 % від усього сільського населення. Усі вони, отримавши досвід стандартів якості європейського життя, мають більш прогресивні погляди та власні вмотивовані потреби, а також володіють необхідним рівнем знань і навичок для створення нових бізнес-проектів вже на сільських територіях. Такі люди безумовно можуть стати лідерами, здатними змінити сільський світогляд власним прикладом, адже дана сільська місцевість є їхньою домівкою, місцем проживання їх предків та дітей” – сказав експерт.
За його прогнозом, можна виділити дві категорії населення, які перебрались у село під час карантину й залишаться там після його закінчення: люди, які втратили роботу в місті і проживатимуть в селі в цілях економії, а також спеціалісти, які вже зараз працюють дистанційно.
“Запровадження карантинних заходів прискорило існуючі тенденції дистанційної роботи, а також поширення її на нові сфери. Компанії та працівники вже вклали інвестиції у необхідне обладнання, інфраструктуру, програмне налаштування, а також здобули нових навичок. Після скасування карантину деякі підприємства свідомо залишать частину співробітників на дистанційному режимі” – зазначив Мирослав Козак.
Тож нагальне завдання влади у сфері розвитку сільських територій він вбачає у створенні для цих груп людей необхідних преференцій, які стимулювали б їх створювати та розвивати бізнес саме в Україні. Це дасть можливість запустити такі механізми розвитку сільських територій, які не лише зменшать негативний вплив наслідків карантину, але й матимуть довготерміновий ефект розвитку сільських територій, наголосив науковець.
Основою таких змін він вважає інфраструктурні інновації з урахуванням викликів сьогодення.
“У першу чергу слід зосередити увагу на елементах інфраструктури, які формують комфортні умови проживання (роботи). Нині існує велика кількість інновацій, що можуть швидко, якісно та за помірну ціну вирішити будь-які організаційно-побутові питання.
Таке покращення інфраструктури сприятиме і подальшому розвитку сільського туризму, який набуває нових перспектив” – зауважив експерт.
Мирослав Козак додав, що інфраструктурні інновації також сприятимуть збільшенню сфер диверсифікації зайнятості на сільських територіях та розвитку малого й середнього бізнесу з формуванням локалізованих закритих продовольчих ланцюгів – просування інноваційної концепції слоуфуд (slow food) та крафтового виробництва.
