За матеріалами компанії Bioveta, a. s.
Ентеральна колі-інфекція новонароджених поросят у великих господарствах становить значну епідеміологічну та економічну проблему. У комплексі діарейних захворювань інфекційної етіології збудниками, від яких часто потерпають новонароджені тварини, виступають й ентеропатогенні штами Escherichia coli – кишкової палички, а також ротавіруси, коронавіруси, клостридії й кокцидії.
Так виникає низка нозологічних одиниць залежно від збудників гастроентеритів:
– Escherichia coli – кишковий колібацильоз
– Rotavirus suis серотип A – ротавірусний ентерит
– Coronavirus – вірусний гастроентерит свиней (TGEV, PEDV)
– Izospora suis – кокцидіоз свиней
– Clostridium Perfringens – геморагічний ентерит
– сальмонельоз, дизентерія, аденовіроз, ентеровіроз, криптоспоридіоз, стронгілоїдоз
Особливості та механізм дії E. coli
Ентеропатогенні штами E. coli спричинюють широкий спектр окремих шлунково-кишкових захворювань поросят, які здебільшого проявляються впродовж перших 14 днів їхнього життя, а потім – протягом перших двох тижнів після відлучення. Виникнення хвороби зумовлено інфікуванням патогенними сероварами бактерій E. coli, а також відсутністю специфічних антитіл у просвіті кишкового тракту. Захворювання проявляється у вигляді проносів часто з летальним кінцем, спричинених ентеротоксигенними штамами E. coli (ETEC), основним чинником вірулентності яких є утворення ентеротоксинів двох типів:
- Антигенний термолабільний (LT) ентеротоксин подібний холерному токсину і не спричинює на стінці кишківника жодних запальних змін. Утім, він зумовлює утворення антитіл, які нейтралізують токсин.
- Другий ентеротоксин – термостабільний (ST також позначається STa та STb), з огляду на невелику молекулярну масу не є імуногенним і так само, як LT та ST, не викликає на слизовій кишківника жодних змін. Обидва ентеротоксини своєю дією на слизову оболонку кишківника (шляхом активації аденілатциклази або гуанілатциклази) порушують фізіологічний транспорт іонів. Таким чином вони збільшують кишкову секрецію завдяки резорбції і спричинюють діарею, що часто призводить до зневоднення й загибелі тварини. Крім того, бактерії coli продукують Shiga toxin 2e, а ентероагрегативний E. coli – термостабільний ентеротоксин EAST 1. Саме токсин Shiga відомий як чинник, що відповідає за симптоми набряків.
На своїй поверхні ETEC мають дуже тонкі волокнисті білкові структури (фімбрії, пілі) розміром 2,1 нм, що відповідають за адгезію бактерій до слизової оболонки кишківника. Структури білка (адгезини або чинники колонізації) дають змогу своїм носіям колонізувати слизову оболонку тонкої кишки, перешкоджають виведенню їх унаслідок перистальтики кишківника і таким чином уможливлюють дію ентеротоксинів, що секретуються безпосередньо на поверхні слизової оболонки. Продукування фімбріальних колонізаційних чинників та ентеротоксинів у разі ETEC генетично зумовлене плазмідами, що передаються позахромосомно. Свинячі ентеротоксигенні штами E. coli продукують 5 різних типів адгезинів: K88 (F4), K99 (F5), 987P (F6), F41 (F7) і F18. Причому К88 та F18 мають кілька антигенних варіантів. Здатність адгезії ETEC до слизової оболонки кишківника є вирішальним чинником їхньої патогенності. У новонароджених поросят найчастіше проявляється E. coli з адгезинами K99 або 987P, які, окрім деяких винятків, у цілому є негемолітичними. Вікову резистентність було підтверджено щодо чинника K99, а генетичну – стосовно чинника K88. Чимало ізольованих штамів ETEC одночасно створюють кілька різних фімбріальних адгезинів.
Найчастіше виділяють такі комбінації адгезинів :
F5 + F6 F5 + F41 F4 + F6
Наявність зазначених чинників вірулентності у E. coli пов’язана з належністю її бактеріальних носіїв до певних бактеріальних серогруп, які різняться за О-антигенами (соматичними). У групі ентеротоксигенних штамів E. coli у поросят найчастіше виявляють серогрупи O147, O149, O101. Після зараження тварин слизова тонкого кишківника колонізується за допомогою фімбрій, які перешкоджають виведенню бактерій із кишківника. Бактерії утворюють на слизовій оболонці мікроколонії, часто вкриваючи слизову оболонку цілком, а відтак не дають закріплюватися іншим, зокрема непатогенним мікроорганізмам.
Класифікація колібацильозів у поросят
Септицемічна колі-інфекція новонароджених поросят – найчастіше виникає до 4 днів після народження, часті шлунково-кишкові та респіраторні симптоми з лихоманкою, анорексією й неврологічними симптомами, нерідко закінчується сепсисом.
- Ентеротоксемічні колі-інфекції (ETEC) новонароджених та молодих поросят– уражують тварин на першому тижні життя, хворобу посилюють волога і холод, проявляються у вигляді діареї, втрати маси, мальабсорбції, дегідратації, важкого ацидозу й призводять до загибелі.
- Attaching and Effacing – колі-інфекція поросят-сисунів – ці штами не лише прикріплюються, а й інфікують епітеліальні клітини; тяжко хворіють переважно поросята відразу після народження. Симптоми – пронос із сильним неприємним запахом, блювання, гіпотермія, зневоднення і смерть від виснаження.
- Діарейні захворювання поросят після відлучення
- Набрякова хвороба свиней
- Змішана форма ентеральних колі-інфекцій після відлучення
Діагностика
Під час розтину поросят, загиблих через інфекцію ентеротоксигенних штамів E. coli, в їхніх органах не виявляють жодних змін за винятком легкої чи помірної гіперемії слизової оболонки кишківника. Проводять бактеріологічне дослідження шляхом виділення збудників та їхнього подальшого серологічного типування. Гістологічне дослідження зразків кишки виявляє, головним чином, адгезію бактерій дифузно або мультифокально на поверхні ворсинок. У подальшій лабораторній діагностиці використовують тест ELISA або ІФА, типування виконують методом ПЛР, який ідентифікує всі адгезини й гени ентеротоксинів. Для експрес-діагностики в польових умовах можна використати й скринінг-тест рН фекалій або комерційні діагностичні набори зі специфічними антитілами (штами, токсини, адгезини).
Профілактика
Поросята народжуються з мінімальним імунітетом проти колі-інфекції. Вакцинація свиноматок до опоросу спеціальною вакциною (Kolisin Neo або ж Kolierysin Neo) забезпечує продукування антитіл, які потім концентруються переважно в молозиві. Вакцина, що містить антигени K88 (F4), К99 (F5), 987P (F6) і F41, слугує надійним захистом новонароджених поросят від колі-інфекцій у період годівлі їх молозивом і молоком. Ефективного захисту новонароджених поросят від кишкової колі-інфекції згодом може бути досягнуто шляхом багаторазового перорального введення специфічних антитіл проти колонізаційних чинників /адгезинів / ETEC з додаванням їх у молозиво й молоко від імунізованих матерів.
Вакцинація свиноматок у разі колі-інфекцій є вирішальним заходом; рекомендовано фіксувати дані про вакцинацію конкретних свинок і свиноматок таким чином, щоб отримати достатню картину поступової профілактики всього стада. Облік потрібен і для контролю термінів необхідних ревакцинацій.
Поросята від вакцинованих свиноматок до самого відлучення захищені достатньою мірою молозивним і лактогенним імунітетом. Кількість специфічних антитіл проти чинників колонізації в молоці поступово зменшується, але зазвичай його достатньо для забезпечення надійного захисту поросят до відлучення. Антитіла проти фімбрій перешкоджають адгезії й колонізації слизової оболонки кишківника, антитіла проти термолабільного ентеротоксину діють профілактично шляхом пригнічення підвищення кишкової секреції і в такий спосіб запобігають значним втратам рідини.
