Енергія в раціоні

Віктор Щур, лікар вет. медицини, ТОВ «Текро»,

Олександр Бабань,канд. вет. наук, ТОВ «Текро»,

Дмитро Щур, лікар вет. медицини, ТОВ «Текро»

Відомо, що енергія використовується в усіх процесах метаболізму без винятку, як у клітині, так і в організмі зокрема. Різні категорії свиней залежно від віку та фізіологічного стану мають неоднакову потребу в енергії, що насамперед залежить від інтенсивності обміну речовин в організмі. Тож не дивно, що найбільшу потребу в енергії мають поросята в першій половині життя, втім,за досягнення ними живої маси 30–60 кг ця потреба поступово зменшується.

Запитаєте чому? Поросята швидко ростуть і розвиваються, а тому потребують надходження значної кількості поживних речовин. Беззаперечним є той факт, що протягом перших 10 днів життя жива маса поросят збільшується майже в 2–2,5 рази, за 30 – у 6–8, за 60 днів – у 16–22 рази і більше.

Потреби молодого організму

У ранньому віці поросята значно інтенсивніше використовують поживні речовини для росту організму, аніж молодняк старшого віку. Так, на підтримання життя вони витрачають на 1 кг маси тіла за добу після народження 0,56 МДж енергії, на 60-й – в 2, а на 180-й – у 4 рази менше. Це насамперед пов’язано з тим, що потреба поросят в енергії та поживних речовинах зі збільшенням віку на одиницю маси постійно знижується, внаслідок зменшення відношення поверхні тіла тварини до одиниці маси, а, відповідно,скорочуються й втрати тепла через шкіру.

Відомо, що організм поросят забезпечується поживними речовинами завдяки молоку свиноматки в перші два тижні життя на 60%, за третій – 36, за четвертий тиждень – тільки на 28%. Тому для підтримання інтенсивності росту й розвитку малюки потребують значної кількості поживних речовин, що надходять із молоком свиноматки та з кормів із високим умістом енергії. Однак не слід забувати, що поросята в період інтенсивного росту мають велику потребу не лише в енергії але й у протеїні. Тому, щоб зменшення енергії в раціоні не стало причиною зниження інтенсивності росту, варто використовувати якісні комбікорми. Так, наприклад, компанія «Текро» пропонує найкращі престартерні комбікорми – СелтекОптімум, СелтекПреміум, КвікПіг та КвікПігБейбі з умістом енергії в межах від 14 до 16 МДж/кг та протеїну – 180–200 г/кг, що повністю відповідає фізіологічним потребам тварин.

Висока потреба в енергії – усвиноматок

Іншими групами свиней, які мають високу потребу в енергії та вітамінах,є свиноматки перед осіменінням, лактуючі та кнурі-плідники. Однак слід чітко контролювати вміст енергії в раціоні, щоб запобігти ожирінню тварин (особливо у вказаних технологічних групах).

Загальна потреба холостих та лактуючих свиноматок у поживних речовинах – для підтримання життєдіяльності та забезпечення необхідної продуктивності (поросності, утворення молока).

Під час організації годівлі свиноматок перед осіменінням, необхідно брати до уваги те, що життєздатність яйцеклітин і ембріонів значною мірою залежить від повноцінності годівлі та стану організму свиноматок після відлучення поросят. Враховуючи це, компанія «Текро» розробила спеціальний продукт – Текростім – у вигляді вітамінно-мінеральної добавки, що забезпечує:

– стимуляцію та посилення прояву статевої охотив свиноматок та ремонтних свинок;

– збільшує кількість овульованих яйцеклітин, а отже, підвищує багатоплідність;

– забезпечує повноцінність слизової оболонки матки;

– знижує ймовірність прояву ембріональної смертності в свиноматок у перші 20–30 діб після осіменіння;

– зменшує ризики зниження продуктивності в свиноматок у літній період;

– поліпшує стан кондиції в свиноматок після відлучення поросят, завдяки повноцінності метаболізму продуктів перекисного окиснення ліпідів.

Ефективність цього продукту підтверджують і літературні дані, які повідомляють, що під час овуляції в свиноматок виділяється значно більше яйцеклітин, ніж народжується поросят, що пов’язано з неповноцінним забезпеченням поживними речовинами.

Так, у молодих свиноматок великої білої породи в середньому дозріває 15,7 яйцеклітин (від 9 до 22), у дорослих 20 (від 12 до 25). Але вже через 48 год після овуляції частина їх гине. Загибель яйцеклітин у наслідок незабезпеченості їх енергією становить близько 6–7%. Тоді як на пізніших термінах (розвиток ембріонів та плодів) рівень ембріональної смертності збільшується і може досягати 15–30%. Порушення внутрішньоутробного розвитку також має своє місце – до опоросу загибель ембріонів та плодів може досягати 40% від потенційної їх кількості.

Однак коли йдеться лише про втрату ембріонів чи плодів, чомусь забуваємо про інші речі. Так, наприклад,затримку розвитку ембріонів (ЗРЕ), що виникає внаслідок неповноцінності раціонів та нестачі в ньому енергії, спостерігають не лише в період перед осіменінням, але й у період поросності загалом. У такому разі стикаємося з проблемою народження поросят-гіпотрофіків (морфологічних чи функціональних), а відповідно,шансів на життя у таких тварин дуже мало.

Особливості періоду поросності

Не слід також забувати і про просту істину: що занадто, то не до здоров’я. Тобто свиноматки мають бути в стані заводської вгодованості. Адже як у худих, так і надмірно вгодованих тварин у період овуляції виділяється невелика кількість яйцеклітин (порівняно з біологічним потенціалом). Крім того, більшість із них містить недостатню кількість поживних речовин, необхідних для нормального обміну й перебігу фізіологічних процесів запліднення, дроблення зиготи, імплантації та нідації ембріонів із фізіологічним перебігом вагітності.

Під час поросності водночас із потребою для підтримання життя слід задовольняти й потребу для росту плодів. У перші 12 тижнів поросності плоди розвиваються дуже повільно. В цій фазі потреба поросних свиноматок у поживних речовинах лише несуттєво перевищує таку, як у холостих. В останні 30 днів поросності плоди розвиваються на 70%, зокрема в останні 20–15 днів фетального періоду вони ростуть зі швидкістю 70–80 г/добу, тобто від маси новонароджених поросят це становить 70%, що зумовлює підвищену потребу тварин у поживних речовинах.

Лактуючі свиноматки

Організація годівлі свиноматок під час лактації має сприяти підвищенню їхньої молочності, збереженню приплоду й вирощуванню міцних поросят від народження до відлучення. Адже саме від молочності свиноматки залежить інтенсивність росту поросят. Запитаєте завдяки чому вони ростуть? Так саме завдячуючи молозиву та молоку, що є найціннішим та незамінним продуктом не лише для поросят, але й новонароджених загалом (див. табл.).

У цей період організм свиноматки функціонує зі значно більшим фізіологічним навантаженням порівняно з періодом поросності. За 28 днів лактації свиноматка в середньому продукує 300 кг молока. Молоко протягом лактації утворюється нерівномірно. Найбільше його виділяється у другій та третій декадах молочного періоду (в середньому 22% від усієї кількості), після чого інтенсивність продукування поступово знижується. В молоці свиноматок поживних речовин значно менше,та й їхній вміст протягом лактації змінюється несуттєво.

Підвищені потреби в кнурів

Не слід забувати і про кнурів. Порівняно з іншими виробничими групами дорослих свиней, вони характеризуються вищим рівнем обміну речовин та енергії в організмі. Так, у молодих кнурів у 9,5-місячному віці теплопродукція з розрахунку на 1 кг живої маси за добу досягає 44,6 ккал (0,19 МДж), тоді як у лактуючих свиноматок – 40,8 ккал (0,17 МДж), а в поросних – лише 24,3 ккал (0,10 МДж).

Для підтримання нормального обміну речовин, утворення й виділення високоякісної сперми кнурів потрібно забезпечувати достатньою кількістю енергії, біологічно повноцінним протеїном, жирами, мінеральними речовинами та вітамінами.

Потреби кнурів-плідників у енергії та поживних речовинах залежать від віку, живої маси, інтенсивності використання, стану здоров’я й індивідуальних особливостей. Утім,за недостатнього надходження поживних речовин у кнурів утворюється менше сперми і погіршується її запліднювальна здатність, а за надмірної вгодованості – знижується статева активність.

Склад молозива та молока свиноматок, %