Анна Назаренко, Agroexpert (Україна)
На думку багатьох вчених, стійкість бактерій до сучасних антибіотиків становить більшу небезпеку для людства, ніж зміни клімату на планеті. Й коли європейські країни вже давно практикують державний контроль використання цих ліків у ветеринарній медицині, в Україні над цим питанням лише допіру почали замислюватись.
Зміни клімату дедалі більше впливають як на ведення, так і на ефективність сільського господарства загалом, а з ним – й на продовольчу безпеку. Втім, з іншого боку, зростає загроза здоров’ю людей й тварин через виникнення стійкості патогенних мікроорганізмів до протимікробних препаратів. І вже давно не секрет, що ці продукти аграрії масово використовують не лише у тваринництві, а й у рослинництві.
З 18 по 24 листопада ФАО разом із профільними організаціями провели «Всесвітній тиждень поінформованості про антибіотики». Його мета – підвищити рівень знань та вмінь серед суспільства для вирішення проблеми антибіотикорезистентності.
Адже, приміром, препарати стрептоміцину, трихополу, метронідазолу інтенсивно використовують для захисту томатів і огірків, однак у гуманній медицині ці ліки призначають від туберкульозу, інфекцій кісток, серцевої та ниркової недостатності, менінгіту, пневмонії, сепсису тощо. А у ветеринарії застосовують 27 різних класів протимікробних препаратів. «Наразі 40% від загальної кількості ветеринарних препаратів, які використовують в Україні – це антибіотики. Однак доцільність застосування деяких із них під питанням», – Борис Кобаль, Держпродспоживслужба. Погіршує ситуацію і неконтрольоване, а часто й необґрунтоване вживання антибіотиків людьми: нерідко деякі лікарі виписують ці препарати пацієнтам лише для «перестрахування», не усвідомлюючи наслідків таких дій.
За даними Комісії Великобританії, щороку в світі близько 700 тисяч людей помирають від наслідків стійкості бактерій до антибіотиків.
Тому такі маститі організації, як Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО), Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ), Міжнародне епізоотичне бюро, а також Держпродспоживслужба України вирішили розробити заходи з інформування населення та контролю використання антибіотиків у сільському господарстві.
Та спершу давайте розберемося, як у бактерій виникає стійкість до антимікробних препаратів.
Механізм звикання
Не можна однозначно сказати, що антибіотики – це зло. За правильного і розумного використання вони врятували багато життів, тому повністю відмовлятися людству від них не варто. Але з часом зловживання цими ліками суттєво змінило ситуацію: ті препарати, які свого часу були дуже ефективними, нині вже не працюють. Тобто користі від вживання таких «застарілих» антибіотиків немає, а натомість – «букет» побічних дій від розладів травлення до алергій, а у найгіршому випадку – загибелі хворого. Тому сучасна фармацевтична галузь працює над розробкою нових поколінь антимікробних препаратів, переважно синтетичних, які б були здатні ефективно побороти збудників багатьох поширених інфекцій. Та її проблема в тому, що оскільки тут задіяні комерційні структури, головне, що вони враховують у розробці будь-яких нових препаратів – їхня економічна вигода. На жаль, антибіотики порівняно з іншими ліками не можуть похвалитися високою маржею, та й сам процес розробки нових ліків займає тривалий час.
Натомість бактерії дуже швидко звикають до антибіотиків та розвивають власні захисні механізми (працюють набагато швидше за фармацевтичну галузь). Приміром, мікроби виробляють нові білки, які розрізають і таким чином знешкоджують молекулу антибіотика. Або ж так змінюють свою клітинну стінку, що антибіотик уже не може потрапити всередину. Буває, що патоген змінює також і цільову структуру – те, що, власне, є мішенню антибіотика.
Якщо ж бактерія віднайшла дієвий спосіб протистояти антибіотику, вона передає цю здатність нащадкам. Часто збудники можуть бути стійкими одночасно до кількох антибіотиків, та їм не важлива кількість препарату, з яким вони взаємодіють, тож резистентність бактерії розвивають і за мінімального контакту з антибіотиком.
Національний план дій
Отже, бактерії дуже швидко можуть розвинути стійкість до ліків, які, власне, мають з ними боротися. І для того, щоб патогени стали резистентними, достатньо контакту з мінімальною кількістю (залишками) препаратів, які нині можна виявити не лише у, наприклад, молоці, м’ясі або овочах, а й у воді. Тому, щоб запобігти цьому, антибіотики слід обдумано та контрольовано вживати як у сільському господарстві, так й у гуманній медицині. З цією метою компетентні організації (ФАО, ВООЗ, профільні міністерства, Держпродспоживслужба тощо) розробили Національний план дій боротьби зі стійкістю до протимікробних препаратів. Згідно з ним, найближчими роками Україна «зробить кроки для забезпечення раціонального використання протимікробних препаратів у медицині, ветеринарній медицині, харчовій промисловості відповідно до кращих світових та європейських практик».
Однак в Україні нововведення здебільшого проходять доволі складно й повільно. На жаль, регуляція у системі розповсюдження антимікробних препаратів мережами аптек мінімізована, тому контролювати застосування цих ліків наразі надзвичайно складно. Контроль держслужбовці можуть зробити лише після заяви фізичної особи про порушення правил реалізації або невідповідності таких препаратів. Та найефективнішим заходом із мінімізації використання антибіотиків у аграрній сфері, як не прикро, є небезпека заборони імпорту сільгосппродукції в країни ЄС, а більш лояльні заходи, як-от: інформування та рекомендації, на вітчизняних виробників інколи зовсім не діють.
Тож наразі, окрім проведення Тижня поінформованості, в Україні ФАО запровадила ще один інструмент – ФАО-АТЛАСС для оцінки роботи лабораторій і систем нагляду за стійкістю до протимікробних препаратів. Швидка й точна діагностика дасть змогу спростити вибір необхідних протимікробних препаратів і впоратися з інфекцією без додаткових ризиків. А широкомасштабна програма моніторингу залишкової кількості антибіотичних забруднювачів (решток) у продукції, підконтрольній Держпродспоживслужбі, ефективно працює саме у частині експорту сільгосппродукції в країни ЄС. Розроблена й концепція «Єдине здоров’я», через яку ФАО популяризує більш розумне використання протимікробних препаратів за реалізацію багатогалузевого підходу. До того ж розробляють також законодавчі акти щодо регулювання використання антибіотиків (проект Закону про ветеринарну медицину), де зокрема передбачена й процедура реалізації протимікробних препаратів.
І що ж тепер робити?
Поки на державному рівні впроваджують програми контролю використання антибіотиків та розробляють механізми взаємодії з фармацевтичними й хімічними компаніями, у вітчизняному тваринництві досвід декількох передових господарств показує, що цілком реально налагодити «безантибіотикове» й при цьому рентабельне виробництво продукції тваринництва. Серед таких і ТОВ «Агро Плюс 2006», і господарства групи МХП тощо. Їхні методи зовсім не секретні й, звісно, інколи потребують інвестицій, утім, вони окуповуються зменшенням витрат на лікування і стабільною продуктивністю тварин.
«Ми запровадили у себе практику зменшення застосування антибіотиків, що тісно перекликається з підходом «Єдиного здоров’я», – поділився досвідом Микола Фурсов, лікар ветеринарної медицини Групи МХП. – Ми вирощуємо поголів’я птиці на забій, якому жодного разу не застосовували протимікробних засобів. Усе це стало можливим завдяки високому імунному та санітарному статусу батьківського стада, гігієні яйця, загальній біобезпеці на всіх етапах виробництва та ретельнішому догляду за птицею. Подібна практика викликана не тільки затвердженням Національного плану дій боротьби зі стійкістю до протимікробних препаратів, але і прагненням компанії до виконання цілей сталого розвитку в частині здоров’я людини та тварин».
Отже, не варто забувати, що антибіотики безсилі проти вірусних захворювань, тому важливою тут є правильна діагностика хвороб тварин. Аби знизити використання протимікробних препаратів, перш за все слід фокусуватися на профілактиці захворювань. Запорукою в цьому стануть вчасна вакцинація поголів’я, дотримання правил біобезпеки, гігієни утримання тварин (і насамперед високого статусу здоров’я батьківського стада птиці та свиней) й особиста гігієна персоналу, використання пробіотиків у годівлі. Далі – дотримання галузевих стандартів серед виробників продукції тваринництва. І не в останню чергу – робота з громадянами, як зі споживачами цієї продукції, так і у напрямі інформування щодо правильного застосування протимікробних препаратів у медицині, адже зловживати цими ліками дуже небезпечно.
Що таке резервні антибіотики? (Джерело: dw.de)
Коли бактерії проявляють стійкість до антибіотиків чи має місце дуже сильна інфекція, як запасний варіант існують також так звані резервні антибіотики, які лікарі призначають лише в критичних ситуаціях. Через те, що їх рідко застосовують, бактерії ще не мали нагоди розвинути проти цих препаратів захисні механізми.
Та резервні антибіотики в жодному разі не є кращими за стандартні. Часто, хоча вони є набагато менш дієвими, гірше переносяться організмом або викликають більше побічних ефектів. Саме тому їх призначають людям лише в екстрених випадках.
За даними ВООЗ, одним із найважливіших резервних антибіотиків вважається колістин. Це дуже старий антибіотик, яких десятиліттями майже не застосовували під час лікування людей через значні побічні ефекти. ВООЗ рекомендує використовувати його як резервний антибіотик якомога рідше, аби він не втратив своєї дієвості.
Утім, насправді резервні антибіотики дуже часто застосовуються у масовому тваринництві. Багато лікарів критикують використання цих антибіотиків до тварин.
