Експортери відзначають перенасичення ринку меду у зв’язку із зростанням його виробництва.
Про це повідомляє економістка Інвестиційного Центру Продовольчої і Сільськогосподарської організації ООН (ФАО) Катерина Кривонос.
Як зазначає пані Катерина, за оцінками ФАО, обсяг виробництва в світовому масштабі досяг 1,86 млн тонн у 2017 році. Середньорічний приріст з 2010 до 2017 року склав 2,8%, а в період 2000-2010 він становив 2%.
Китай виробляє близько 30% усього меду. У порівнянні з 2000 роком ця частка виросла на 10%.
Хоча ця країна й споживає більшу частину меду, який виробляє (78% від рівня виробництва в 2017 році), вона залишається найбільшим експортером меду на світовому ринку з часткою 19% і поставляє на ринок близько 120-130 тисяч тонн щорічно.
Туреччина, Аргентина, Іран, США і Україна виробляють значно менше – від 4 до 6% світового об’єму.
У цілому, світовий імпорт меду у 2018 році склав 684 тисячі тонн. Це на 7% менше ніж за рік до цього, коли імпорт досяг рекордного рівня в 735 тисяч. Вартість імпорту склала 2,2 млрд доларів США в 2018 році, що на 75% вище за рівень десяти років потому. Найбільшими імпортерами меду є Європейський Союз (30%) і США (29%). До того ж, за останні 10 років імпорт значно збільшився. Особливо це помітно в США, де через збільшення попиту і недостатнє власне виробництво, імпорт подвоївся.
У 2019 експортери відзначають перенасичення ринку через значне зростання виробництва меду. Як результат, маємо тиск в сторону зниження цін з боку імпортерів. Так, за перші шість місяців 2019 року США імпортували на 9% більше меду ніж в той же період минулого року. Загальна вартість імпорту при цьому знизилася на 7%, що вказує на зниження закупівельних цін. Це пов’язують зі збільшенням поставок з Китаю.
У перспективі світовий попит на якісний мед буде рости, каже Катерина Кривонос.
Також з посиланням на учасників ринку вона відзначає, що саме низькі ціни на китайський мед ведуть до витіснення інших виробників, зокрема зниження внутрішніх цін на мед в Україні. Через те, що українські пасічники не можуть конкурувати з цінами такого рівня, існує ризик зниження числа пасічників.
Водночас існує ряд проблем з медом, який надходить на ринки. Європейські органи, відповідальні за безпеку імпорту, часто повертають мед або оголошують попередження експортерам. Перш за все, це трапляється через вміст антибіотиків, невідповідність сертифікатів безпеки харчових продуктів або невідповідної упаковки. Окрім цього, багато імпортерів, стикаються з фальсифікацією меду. Цю проблему піднімали як самі учасникі ринку так і Всесвітня федерація бджільницьких асоціацій.
Експертка ФАО підкреслює, що в більш довгостроковій перспективі динаміка на ринку меду буде обумовлена зростанням населення і збільшенням доходів на світовому рівні. У свою чергу це призведе до підвищення попиту на продовольство в цілому, а особливо на натуральні продукти з високою поживною цінністю. Споживачі все більше цікавляться тим, як зробити харчування різноманітнішим, і шукають корисні альтернативи цукру. Тому якісний мед буде користуватися підвищеним попитом. Однак для зміцнення цін на мед на світовому ринку потрібне підвищення рівня інформованості покупців про різні аспекти і властивості продукту, забезпечення якості та безпеки меду, що поставляється, у тому числі, встановлення відповідних єдиних стандартів якості та посилення тестування, а також прозорість в питаннях походження меду, що вимагає введення систем простежуваності.
Відзначимо, що у вересні українські виробники меду на виставці Apimondia 2019 у Канаді вперше представили єдиний національний стенд українського меду, організований за підтримки FAO і Європейського Банку Реконструкції та Розвитку (ЄБРР). На цьому заході був представлений бренд “Ukrainian honey. Keep true”, а також обговорені основні ключові світові тенденції на ринку меду, поточна ситуація на внутрішньому українському ринку і позиції України на зовнішньому ринку.
За матеріалами UAFES
