Проблеми відтворення осетрових видів риб та розвиток товарного осетрівництва в Україні обговорили учасники круглого столу за участі керівництва Мінагрополітики, Держрибагентства, членів громадської ради при Держрибагентстві, Методично-технологічного центру з аквакультури Держрибагентства, науковців Інституту рибного господарства та екології моря, представників проектів WWF-Україна, інших стейкхолдерів.
«Тема є актуальною і досить складною. Державна політика у сфері осетрівництва є незмінною: держава повинна забезпечувати виконання заходів з відтворення та збереження популяцій осетрових видів риб, які знаходяться у Червоній книзі України. Крім того, осетрівництво є одним із перспективних напрямів української аквакультури, що сьогодні має експортний потенціал» – зазначив Віталій Головня, заступник Міністра аграрної політики та продовольства України.
«Стан популяцій осетрових видів риб у світі та в Україні зокрема – далекий від задовільного, тому заходи щодо зменшення втрат цих цінних видів риб вживаються, як на міжнародному, так і на місцевих рівнях. Міндовкіллям 10 січня поточного року сформовано міжвідомчу робочу групу для координації виконання Плану дій щодо збереження осетрових видів риб на 2021 – 2030 роки, затвердженого Міндовкіллям», – зазначив Володимир Домашинець, представник Міндовкілля.
У ході заходу менеджерка проектів WWF-Україна Вікторія Станбурі розповіла про досвід WWF-Україна з відтворення популяцій осетрових видів риб в Україні. Зокрема, про Національний план дій щодо збереження осетрових в Україні, у рамках якого у 2021 році у Міжнародний день Дунаю відбулося зариблення 10 тис. екз. стерляді прісноводної у р. Дунай. При цьому було генетично підтверджено Дунайську популяцію зарибку та проведено його тегування для подальшого відстежування.
«Сьогодні осетрові тримають дуже сумний рекорд по зниженню популяції. Загалом за період з 1970-х років по теперішній день їх чисельність за даними моніторингу скоротилися приблизно на 90 %. У 2022 році Міжнародний союз охорони природи заніс у Червоний список два види осетрових, які перестали існувати – шип та європейський осетер. Наразі одна з основних загроз для осетрових – це браконьєрство та незаконна торгівля їх м’ясом та ікрою», – додала Вікторія Станбурі.
Вона також ознайомила присутніх із проектом ЄС «LIFE Boat for Sturgeon», який діє до 2030 року. У рамкам проекту 10 партнерів із Австрії, Румунії, Болгарії, Угорщини, Словаччини, Словенії та України співпрацюватимуть разом уздовж р. Дунай, щоб стабілізувати популяції дунайських осетрових – білуги, севрюги, стерляді прісноводної, дунайського або російського осетра. Проект включає створення двох живих генбанків із маточним поголів’ям в Австрії та Угорщині, схеми генетичного спаровування, випуск молоді всіх 4 видів і стандартизовану схему моніторингу, що буде супроводжуватися широкомасштабними діями та співпрацею з органами рибоохорони, представниками місцевої влади та рибалками на р. Дунай.
Вяра Димитрова Петрова, голова НПО Співтовариство сприяння зайнятості (Болгарія) поінформувала про можливості залучення європейських коштів через Interreg NEXT Black Sea Basin Programme, яка зорієнтована на окремі регіони причорноморських країн, таких як Болгарія, Румунія, Україна, Греція, Турція і всі території Молдови, Грузії і Вірменії. Учасниками програми з України можуть стати державні органи, публічні юридичні особи, які представляють громадські інтереси, некомерційні громадські організації Одещини, Миколаївщини та Херсонщини. Обсяг фінансування від 250 до 1500 тис. євро, строк до реалізації від 18 до 30 місяців. В рамках вищезазначеної програми можуть проводитись дослідження по комплексному управлінню прибережними і морськими районами, використання інноваційних технологій для стійкого рибальства та екологічної аквакультури тощо.
Підсумовуючи засідання Ігор Клименок, очільник Держрибагентства зазначив, що збереження і відновлення популяцій осетрових в Україні є спільним завданням Мінагрополітики разом з Держрибагентством та Міндовкіллям над яким ми концентруємо свої зусилля. Водночас додав, що нагальність питання не допущення знищення осетрівництва в Україні загострилося і наявними проблемами з державними рибовідтворювальними комплексами, адже війна наклала безпосередній відбиток на їх роботу. Перебування в окупації рибовідтворювальних заводів, бойові дії, пошкодження виробничих потужностей, колобораційна діяльність, яка одним з наслідків мала реєстрацію одного з заводів у реєстрах рф, тощо – це все істотні негативні наслідки війни, як для осетрівництва так і для галузі вцілому», – зазначив т.в.о. Голови Держрибагентства Ігор Клименок.
