Впродовж останнього десятиліття Європа впевнено й активно крокує в напрямі переходу з природного на екологічне паливо, а саме – біометан. Наразі йдеться про близько 20 держав, які нарощують його виробництво в своїх країнах. Фахівці називають це біометановим бумом. Адже за 10 років кількість заводів із виробництва біометану зросла з 182-х до понад 1000.
Про це повідомляє прес-служба Мінагрополітики.
Німеччина та Франція є лідерами в Європі за кількістю біометанових заводів. І якщо Україна перебуває лише на стадії ознайомлення та входження в нову сферу відновлювальної енергетики, то країни Європи вбачають у цій галузі перспективне майбутнє. Адже в її основі лежать два ключові «слова» – найдешевший та найдоступнійший. Наприклад, тільки за рік у Франції майже вдвічі подвоїлася кількість біометанових заводів – зі 123 до 214. Фактично щотижня в країні здається в експлуатацію новий завод.
Як показують дані, Європа пройшла некороткий шлях до розвитку виробництва біометану. Але той факт, що її темпи в бік збільшення наростають, змушує Україну переосмислити свою енергетичну політику і долучитися до біометанового буму в найкоротший термін. До того ж, для нас це вже буде коротший шлях, оскільки ми маємо європейський досвід і розуміння, що ми разом із цивілізованим світом рухаємося в правильному напрямі стрімкого розвитку альтернативної енергетики.
Що ж таке, власне, біометан та чому Україна може стати лідером із його виробництва в Європі?
Якщо простими словами, то біометан – це екологічний газ, який ми можемо отримати з відходів харчової промисловості й тваринництва. Наприклад, із силосу кукурудзи та коров’ячих кізяків. Яскраво ілюструє перевагу біометану над природним газом такий приклад: біометан, отриманий, із силосу кукурудзи з одного гектара, міститиме у 3–4 рази більше енергії, ніж рідкі біопалива. А ще біометан можна використовувати для виробництва теплової і електричної енергії, як паливо для транспорту, а також як сировину для хімічної промисловості.
У чому ж полягає можливе лідерство України?
70 % нашої території припадає на сільськогосподарські землі – це найбільша площа в Європі. А значить, це найбільша кількість сировини для виробництва біометану.
Фахівці з Біоенергетичної асоціації України наголошують, що потенціал виробництва біометану в Україні становить до 10 млрд м3/рік. Водночас Україна є одним із найбільших видобувачів природного газу в Європі. Обсяги власного видобутку палива нашою країною становлять 20–21,5 млрд кубометрів на рік, а щорічний обсяг його імпорту – у середньому 9– 10 млрд кубометрів. Це нескладна математика, щоб зрозуміти, що імпортований газ ми можемо замінити біометаном. Більше того, ми можемо експортувати його до ЄС через наявні газопроводи і для цього непотрібні інвестиції в оновлення чи створення додаткової інфраструктури.
Для того, щоб запустити галузь виробництва біометану, країна вже має всю необхідну законодавчу базу, зокрема ухвалено Закон України № 1820-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо розвитку виробництва біометану». Також днями Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), внесла зміни в кодекси газотранспортної (ГТС) і газорозподільної (ГРС) систем, у яких уточнила вимоги до біометану для подачі в газові мережі.
Нині Україна перебуває на стартовій позиції запуску виробництва біометану. До кінця 2022 року в нашій державі запрацюють перші два біометанові заводи. Один на Чернігівщині потужністю до 3 млн куб. м палива на рік, другий – на Вінниччині потужністю до 10 млн куб. м на рік. У 2023 році планують доєднатися ще п’ять виробників.
За розрахунками Біоенергетичної асоціації, до 2030 року Україна здатна повністю замістити імпортований природний газ в обсязі до 10 млрд куб м на рік і в цій частині стати енергонезалежною. На думку Сергія Кравчука, генерального директора агрохолдингу «Галс Агро», якщо кожне з агропідприємств відведе усього 5-10% землі під вирощування енергетичних культур та збирання соломи для виробництва біометану – Україна не тільки забезпечить власні потреби, але і зможе стати вагомим імпортером біометану до країн Європи. При цьому для господарств дохід з гектару ріллі зросте мінімум втричі у порівнянні з вирощуванням традиційних культур для експорту зернових.
Євросоюз уже на етапі нашого старту зацікавлений купувати український біометан, причому за ціною природного газу плюс премія за відновлюваність. Уже є домовленості у вигляді підписаного меморандуму про співпрацю між українською та нідерландською компаніями.
Цікаво, що фахівці нафтогазової компанії Shell стверджують, що наразі в ЄС реалізуються лише 2 % потенціалу, а в інших регіонах – 0,5 %. Загальний же потенціал виробництва біометану Shell спрогнозувала в 1,15 трлн куб м на рік.
Тобто та кількість вже діючих біометанових заводів у Європі насправді є лише початком для розвитку великої альтернативної енергетики, на чолі якої може бути Україна.
