За уточненими даними Держстату, падіння ВВП за 2020 рік складає 4,0%, що виявилося дещо кращим за оцінки Мінекономіки, які передбачали падіння ВВП на 4,2% та падіння ВВП на 4,8% прогнозу Уряду, сформованого у березні 2020 року.
Про це повідомляє прес-служба МЕРТ.
Зазначається, що падіння ВВП у І кварталі становило 1,2% порівняно з переднім звітом Держстату мінус 1,3%. У ІІ кварталі – мінус 11,2% порівняно з мінус 11,4% відповідно. У ІІІ кварталі – мінус 3,5% (рівень переднього звіту Держстату). У ІV кварталі – мінус 0,5% порівняно з мінус 0,7% відповідно.
«Уточнені звітні поквартальні показники за 2020 рік свідчать, що Україна гідно витримала виклики пандемії COVID-19, пройшла пік падіння та перейшла до поступового налагодження виробничої діяльності й пристосування бізнесу до змін умов як у середині країни, так і поза її межами. На 2021 рік ми зберігаємо прогноз росту економіки України у 2021 році на 4,6% ВВП», – прокоментував Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ігор Петрашко.
Підтримкою економіки виступав внутрішній споживчий попит. За підсумком року споживчі витрати зросли на 1,6% в умовах підвищення мінімальної (з 1 вересня 2020 року до 5 000 грн) та, відповідно, середньомісячної заробітної плати, зростання якої за підсумком року становило 7,4%.
Важливу роль у цілому зіграла підтримка з боку держави, зокрема пріоритетність розподілу бюджетних коштів на забезпечення медичних потреб та відбудову транспортної і соціальної інфраструктури, а також на підтримку населення та бізнесу з метою стимулювання попиту.
Падіння ВВП в основному сформували:
- низька інвестиційна активність у реальному секторі економіки через понесені бізнесом втрати (найглибше падіння з основних складових ВВП спостерігалось з боку інвестиційного попиту_;
- негативні результати зовнішньоекономічної діяльності через відносно низький зовнішній попит та світові протекціоністські тренди, що не дозволило вітчизняним виробникам наприкінці року скористатися певним відновленням зростання світових цін на товарних ринках (падіння експорту товарів та послуг за підсумком року становило 5,6% при більших темпах падіння імпорту – на 9,6%).
У галузевому розрізі найвідчутнішого удару від впливу карантинних обмежень зазнала переважно сфера послуг. Сфера організації харчування за обсягом скоротилася на 28,5%, сфера транспорту – на 16,4%.
Значно менших втрат зазнали галузі, що переважно орієнтовані на внутрішній ринок та ті, що змогли швидко адаптувати свою діяльність до нових умов, застосовуючи цифрові технології в умовах дистанціювання. Прикладом є фармацевтичне та хімічне виробництво, ІТ-сектор, фінансова сфера та, звичайно ж, сфера охорони здоров’я.
Збільшити обсяг виробництва змогли також такі сфери, як: будівництво (+5,2%), оптова та роздрібна торгівля (+4,9%) та інформація і комунікація (+2,3%).
