Якщо український агросектор буде сліпо слідувати вимогам нової екологічної угоди European Green Deal (Європейський Зелений Курс, ЄЗК), то або втратить ринок збуту, або його продукція стане неконкурентоспроможною.
Таку думку висловив генеральний директор асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Роман Сластьон, пише AgroPortal.ua.
Він зазначив, що вже сьогодні виробники вбачають у реалізації ЄЗК суттєвий бар’єр для подальшого постачання агропродукції до Європейського союзу. При цьому, якщо ЄС виділяє на впровадження нових екологічних стандартів трильйон євро, то в Україні про додаткову підтримку не йдеться.
Як вважає гендиректор УКАБ, слідувати екологічним доктринам без відповідних компенсацій практично неможливо.
«З ЄС у нас початково нерівні умови й різні підходи до сільського господарства. Якщо там фермери отримують 300 євро дотацій на кожен гектар, то в Україні агробізнес мусить бути ефективним, щоб виживати в умовах жорсткої конкуренції», – сказав Сластьон.
Заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Тарас Висоцький також додав, що Україна буде адаптуватись до нових «зелених» стандартів «у рамках існуючих фінансових можливостей» та обіцяє особливу увагу від держави виробникам органічних продуктів.
Відповідно до вже прийнятого до другого читання законопроєкту № 3295, органічне сільське господарство буде йти окремим блоком, на який готується державна підтримка.
Адже органічний напрямок – це одна із основних можливостей, на яку Україна може опиратися в рамках ЭЗК.
У свою чергу керівник Брюссельського офісу Української асоціації бізнесу і торгівлі Назар Бобицький пояснив, що перевагою України є те, що вона вже стала лідером з експорту до ЄС органічної продукції, і може запропонувати ще більше.
Але експерт вбачає, що наслідки Green Deal для України значною мірою можуть бути більш негативні, ніж позитивні.
Наприклад, один із ризиків – наміри ЄС скоротити використання засобів захисту рослин на 50-70% впродовж наступних 10 років.
«Це може мати в наслідку наджорсткі фітосанітарні норми в законодавстві ЄС по відстеженню максимальних залишкових рівнів пестицидів при імпорті агропродовольчої продукції», – прокоментував Бобицький.
При цьому, звернув увагу Сластьон, пестициде навантаження на гектар в Україні на сьогодні вдвічі нижче, ніж у ЄС. Тож не варто стрімголов мчатися за скороченням застосування ЗЗР слідом за європейськими аграріями.
«Якщо приймати цільові рівні ЄС по використанню, то ми вже вклалися в нормативи. Ми довгий час суттєво відставали по інтенсивності виробництва в рослинництві, тому для України зниження на 50% використання добрив та пестицидів точно не актуальне», – пояснив він.
Заборона інсектицидів неонікотиноїдної групи, зобов’язання по якій уже взяла на себе Україна, є критичною.
«У ЄС стосовно пестицидів приймається багато політичних рішень без наявних реальних доказів шкідливості тої чи іншої речовини», – сказав гендиректор УКАБ Сластьон. На його погляд, ситуація з забороною неонікотиноїдів є однією з таких.
За оцінками експертів, подібний крок обернеться для агросектору до 75 млрд грн втрат.
Тому заступник міністра Тарас Висоцький радить аграріям бути активними та допомагати у формуванні ідей, які мала б реалізувати держава в якості підтримки. І звісно – мати в пріоритеті високі стандарти якості продукції та не порушувати норм, пов’язаних з екологією.
