Др. Леонард Грубер, доцент, керівник Інституту досліджень сільгосптварин Науково-дослідницького центру Раумберг-Гумпенштайн (Австрія)
Продуктивність наших дійних корів постійно зростає, проте водночас збільшилось і навантаження на обмін речовин в їхньому організмі. Тож чи можливо завдяки годівлі у сухостійний період управляти енергетичним балансом у наступній лактації?
Після отелення в організмі дійної корови відбуваються фундаментальні зміни щодо обміну речовин. Якщо у сухостійний період усі поживні речовини спрямовувалися лишена розвиток теляти в утробі матері та, залежно від рівня годівлі, відкладалися в організмі корови для накопичення резервів, то на початку лактації поживні речовини спрямовуються у вим’я задля забезпечення продукування молока.
За продуктивності понад 35 кг молока щодня утворюється та виділяється 1,40 кг жиру, 1,16 кг білка і 1,68 кг лактози. Позаяк особливо на початку лактації підвищену потребу в поживних речовинах корм покриває неповністю, необхідна мобілізація резервів тіла із депо жиру. Щоправда, слід пам’ятати, що з підвищенням надоїв висока мобілізація резервів тіла необхідна для того, щоб покрити дефіцит енергії, адже споживання корму зростає непропорційно до молочної продуктивності.
Селекція на високу продуктивність означає також селекцію і на високу мобілізацію, а з нею – на інтенсивний обмін речовин і схильність до хвороб. Тому важливо повноцінно забезпечувати високопродуктивних корів поживними речовинами. Інакше селекцію на високу продуктивність варто ставити під сумнів, якщо не враховувати забезпечення таких корів енергією. Мобілізація жиру тіла часто призводить до утворення отруйних продуктів обміну речовин, які пошкоджують тканину печінки та порушують її роботу. Захворювання, яке виникає в цьому разі, – так звана «професійна» хвороба високопродуктивних корів – кетоз. Він поряд зі зростанням надоїв є однією з основних причин скорочення періоду продуктивного використання тварин.
Уже доведено, що годівля в сухостійний період може впливати на рівень споживання корму і молочну продуктивність, а також на стан обміну речовин у наступній лактації. Однак деякі результати не зовсім зрозумілі та інколи суперечать одне одному. Для роз’яснення цього питання ми провели масштабне дослідження корму для того, щоб дослідити стан обміну речовин дійних корів за різного забезпечення енергією до і після отелення.
Три рівні енергії
Як у період сухостою (та пізньої лактації), так і під час періоду роздоювання досліджуваних корів для них було розроблено три раціони годівлі з різним вмістом енергії, відповідно 75, 100 або 125% потреби тварин (позначені Н, С та В, тобто – низький, середній і високий). Особливість цього досліду полягає в тому, що всі тварини, яких утримують у групах Н, С, В, після сухостійного періоду під час наступної лактації отримували щоразу один із трьох раціонів (Н-Н, Н-С тощо). Тобто всі тварини, які, наприклад, під час сухостою отримували корм із низьким вмістом енергії (Н), у наступній лактації мали Н, С або В раціони (Н-Н, Н-С, Н-В) і, відповідно, група С: С-Н, С-С, С-В, а корови групи В: В-Н, В-С, В-В. Завдяки цьому залежності між годівлею в сухостійний період та у наступній лактації не було.
Загалом, дослід проводили за участі 81 корови, тобто по 27 тварин у групі на сухостої (Н,С,В) і по 9 – у підгрупі на лактації (Н-Н,…, В-В). Худоба була трьох порід: симентальська, швіцька та голштинська, в однаковій кількості (по 27 голів), та брали лише корів другої лактації.
Раціони трьох видів (Н,С,В) значно різнилися за концентрацією (вмістом) енергії через неоднакову кількість концкормів, а також якості сіна та частки кукурудзяного силосу (табл. 1). Досхочу корми тваринам не давали, окрім групи В у лактацію (Н-В, С-В, В-В), аби за можливості дотриматися плану досліду із 75, 100 та 125%-вим забезпеченням енергією. Метою дослідження було виявити, як реагуватимуть корови із різним рівнем забезпечення енергією своєю молочною продуктивністю та показниками обміну речовин. Тому раціони двічі на тиждень чітко розраховували згідно з планом. Споживання корму тваринами і їхню молочну продуктивність перевіряли щодня, а живу масу й показники обміну речовин – щотижня. Дослід почався за 12 тижнів до і тривав 15 тижнів після отелення.
Рівні енергії у сухостійний період
Високе забезпечення тварин енергією у період сухостою збільшувало їхню лактаційну продуктивність. Передусім занизьке забезпечення енергією мало дуже негативний вплив, тоді як за перевищення норми забезпечення молочна продуктивність зросла лише трохи (25,6, 28,6 і 30,1 кг корегованого на енергію молока (КЕМ) у Н, С, В групах). Недостатнє забезпечення корів енергією у період сухостою призводило до зменшення вмісту поживних речовин у молоці. Ці результати показують, що молочна продуктивність певною мірою ґрунтується на мобілізації резервів організму. А останні залежать від інтенсивності годівлі у сухостійний період.
Особливо цікавим виявилося те, як саме впливає забезпечення енергією у період сухостою на енергетичний баланс у наступній лактації. З таблиці 2 видно, що енергетичний баланс стає негативнішим за умови вищого енергетичного рівня годівлі у сухостійний період (-8, -13 та -17 МДж NEL/доба у Н,С і В). Хоча корови мають більші масу і вміст жиру, та вони значно втрачають основні запаси організму. Така мобілізація йде пліч-о-пліч із незадовільними показниками обміну речовин, як-от: β-гідрокси-масляна кислота та глутаматдегідрогеназа (фермент, що свідчить про гостре ураження печінки).
Рівні енергії у лактаційний період
У період лактації тваринам груп Н, С і В видавали корми, які дуже різнилися кількістю концентратів: від 12 і 47 до 54% раціону. Через це молочна продуктивність сильно відрізнялася. Як і в багатьох інших дослідженнях, тут також було виявлено сильну знижувальну дію концкорму на надої. За значного дефіциту поживних речовин ефективність концкорму була високою, за високого або понаднормово високого забезпечення ним відмічали слабке збільшення продуктивності. Вміст молочного жиру зі збільшенням даванки концкорму знижувався, а вміст молочного білка – навпаки зростав.
Такі типи раціонів відчутно позначилися і на енергетичному балансі, живій масі, кондиції тіла (зміна індексу BCS) і на щоденній зміні показників живої маси тварин. Звісно, забезпечення енергією «зчитувалося» із показників обміну речовин (глюкози 2,5, 2,9, 3ммоль/л; вільних жирних кислот 0,26, 0,14, 0,13 ммоль/л; β-гідрокси-масляної кислоти 1,37, 0,88 і 0,70 ммоль/л). Щоправда, показники глутаматдегідрогенази показували, що за високого забезпечення енергією печінка страждала також (5,3, 6,3 і 7 МО/л). Тож було зроблено висновок, що у період роздоювання значне понаднормове забезпечення енергією неможливе, адже здебільшого жодного врівноваженого балансу енергії досягнуто не було.
Вплив на наступну лактацію
З’ясувалося, що вплив забезпечення енергією у сухостійний період залежить від рівня енергії у лактаційний період, а вплив забезпечення енергією за лактації визначається рівнем енергії у сухостійний період (табл. 3).
Цей вплив починається разом із виробленням молока. Вплив забезпечення корів енергією корму у період сухостою на молочну продуктивність тим більший, що менший рівень енергії за лактації. За високого рівня енергії у лактаційний період майже не зафіксовано впливу годівлі підготовчої фази (31,2, 33,2 і 33,3 кг КЕМ/день у Н-В, С-В і В-В), за низького рівня годівлі, навпаки, вплив дуже значний – 18,6, 21,8, 24,3 кг КЕМ/день у Н-Н, С-Н, В-Н. За високого вмісту енергії у період лактації корова менше залежить від резервів поживних речовин, які накопичилися ще за сухостійного періоду. І навпаки, резерви поживних речовин за низького забезпечення енергією у лактацію мають більший вплив, адже у такому разі вони у більшій мірі сприяють молочній продуктивності (рис.1).
У періоди особливої потреби тварин у поживних речовинах споживання корму визначалося переважно цією потребою, тому у нашому досліді споживання корму є відображенням енергетичного балансу. Коли у період лактації коровам груп Н і С на початку дослідження згодовували 75 та 100% потреби енергії, корови з групи В отримували раціон із підвищеним вмістом концкорму досхочу. Результати (див. рис. 1) чітко показують, що інтенсивна підготовча годівля до отелення зменшує споживання корму на початку лактації (22,5, 22,5 21,6 кг СР/доба у Н-В, С-В і В-В). Вочевидь, висока концентрація енергії у лактаційний період разом із підвищеним рівнем ожиріння у сухостійний – викликають певні фізіологічні сигнали у відповідальному за споживання корму центрі мозку, які порушують споживання корму в наступній фазі. Такими сигналами є, наприклад, вміст жиру в крові, продукти обміну речовин, гормони тощо. А от корови із низьким рівнем годівлі у період сухостою мали негативний енергетичний баланс після отелення. Тому вони мали врівноважити його, що, власне, вдалося завдяки раціону, багатому на концкорми. Загалом, енергетичний баланс корів із недостатнім забезпеченням у сухостійний період був значно позитивнішим у лактацію, аніж баланс у корів із надлишковим забезпеченням у сухостій (109, 103, 98% потреби NEL у Н-В, С-В, В-В). Причина цього полягає, по-перше, у низькій молочній продуктивності, по-друге, у високому споживанні корму цими тваринами. Надлишкове забезпечення у сухостійний період зазвичай призводило до негативних показників обміну речовин, щоправда, найбільш виражено це було, коли забезпечення енергією у лактаційному періоді було низьким, адже такий режим годівлі спричинив інтенсивну мобілізацію резервів організму тварини.
Висновки
Забезпечення корів енергією у сухостійний період також впливає на їхні споживання корму і продуктивність, на енергетичний баланс та обмін речовин у наступній лактації. Однак цей вплив залежить насамперед від рівня енергії у період лактації. Високе забезпечення енергією у сухостійний період сприяє молочній продуктивності, зменшує споживання корму і таким чином призводить радше до негативного енергетичного балансу під час лактації. Це підсилює навантаження на обмін речовин тварини з негативними наслідками для її здоров’я, відтворення і, зрештою, періоду продуктивного використання корови. Взаємозв’язок між негативним енергетичним балансом та показниками обміну речовин, що показують мобілізацію й навантаження на печінку, є відчутним
