Міністерство енергетики та захисту довкілля України не підтримує прийняття законопроєктів № 2548 та № 2289 в частині спрощення ввезення в країну зразків новітніх препаратів для проведення державних випробувань, оскільки чинна система досліджень пестицидів не є ефективною.
Про це повідомляє Agroportal.ua.
«Позиція Мінекоенерго полягає в тому, що суб’єкти досліджень мають слабку, часом дуже застарілу матеріально-технічну базу, принципи їх акредитації незрозумілі. Оскільки Мінекоенерго є центральним органом виконавчої влади, що формує та реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього середовища, головним завданням якого є захист довкілля та пов’язаного з цим права народу України на безпечне існування, ми не можемо знизити існуючий ризиковий бар’єр, не будучи впевненими в тому, що система допуску препаративних форм на ринок гарантує захист від шкідливих та неякісних пестицидів», — коментує заступник міністра енергетики та захисту довкілля Роман Абрамовський.
Водночас від погоджується, що в законопроєктах є багато позитивних пропонованих змін, як-от: відміна застарілих норм, приведення регулювання у відповідність до діючого законодавства Європейського союзу, уточнення термінологічного апарату тощо. Зі слів пана Романа, до кінця поточного року відомство має привести систему досліджень пестицидів у відповідність до кращих світових практик, що забезпечувало би об’єктивність, неупередженість та незалежність оцінки.
Голова Комітету ВРУ з питань аграрної та земельної політики Микола Сольський вважає, що ні про яку екологічну проблему не йдеться:
«Якраз навпаки: екологічну проблему маємо через блокування інноваційних продуктів нового покоління».
Він акцентує увагу на тому, що зразок окремого препарату для проведення досліджень ввозиться в обмеженій кількості — від кількох сотень грамів до декількох кілограмів, а сільськогосподарська продукція, отримана в результаті проведення польових випробувань пестицидів і агрохімікатів, знищується.
Що стосується аграріїв, то вони хочуть мати доступ до новинок. «Цього року ми закладаємо демонстраційний полігон площею 16 га, де плануємо випробовувати ЗЗР, добрива, насіння. Нам цікаві нові ЗЗР, і ми б хотіли мати до них відкритий доступ. Самим обирати, чим і як покращувати свій урожай», — каже директор компанії «Кусто Агро Фармінг» Володимир Сірий.
Головний агроном аграрної компанії ІМК Олександр Гірман підтримує колегу: «Довготривале застосування тих самих діючих речовин призводить до виникнення стійких видів шкідливих організмів та накопичення в об’єктах довкілля. Тому застосування інноваційних та більш безпечних діючих речовин є надзвичайно важливим».
У Міністерстві розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України вважають, що такі законотворчі зміни створять більш сучасне та належне регулювання відносин у сфері поводження з пестицидами.
«Доступ до інноваційних ЗЗР є критичним для розвитку аграрного бізнесу, — зазначає заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тарас Висоцький. — З 2010 року валове виробництво АПК виросло на 45%. Це забезпечено переважно рослинництвом і збільшенням урожайності. Вклад ЗЗР в урожайність складає 25-30%. Тому фактично у нас цей ріст за 9 років на третину забезпечений якраз використанням інноваційних ЗЗР».
У Європейській Бізнес Асоціації (ЄБА) стверджують, що з 2016 року в Україну зайшло максимум 2-3 діючих речовини, а реєструються переважно копії, генеричні препарати, або ж відбувається розширення реєстрації вже відомих речовин.
Керівник агрохімічного напрямку ЄБА Віктор Погорілий пояснює: «Очевидно, що поточна ситуація на ринку ЗЗР є вигідною для певних кіл зацікавлених осіб, що призвело до відвертої дискримінації та недобросовісної конкуренції на ринку ЗЗР. Проте від подібних дій виграє одна — максимум три компанії, а програє все сільське господарство держави».
Він додає, що обмеження доступу до передових світових розробок у сфері захисту рослин буде пригальмовувати розвиток аграрного сектору.
