Причини змін: перенаправлення міграційних потоків на користь розвитку сільських територій
Жозе Граціану да Сілва
Впродовж століть в пошуках кращої долі люди нерідко залишали рідні місця. Найчастіше в дорогу за новими можливостями відправлялася сільська біднота.
Починаючи з самих витоків цивілізації, міграція, безумовно, грала важливу роль, в тому числі в розвитку економіки і культури. Однак, міграція внаслідок крайньої бідності, злиднів і відчаю – це вже зовсім інший випадок. Вимушена міграція викликана конфліктами, політичною нестабільністю, крайньою убогістю, голодом, деградацією навколишнього середовища і наслідками зміни клімату.
В таких обставинах кинути рідний дім – це єдиний вибір.
Цього року тема Всесвітнього дня продовольства (16 жовтня) сформульована таким чином “Змінимо майбутнє міграційних потоків. Інвестуємо в продовольчу безпеку і сільський розвиток”, що відображає фактори, що викликають масштабні переміщення людей, і зусилля, спрямовані на те, щоб зробити міграцію безпечною, впорядкованою і контрольованою.
Сьогодні дана тема як ніколи актуальна: після десятиліть позитивної динаміки, кількість голодуючих у всьому світі знову почала зростати. Згідно з доповіддю “Стан справ у зв’язку з відсутністю продовольчої безпеки в світі – 2017”, в 2016 році кількість голодуючих у світі досягло 815 млн чоловік, що на 38 млн осіб більше, ніж у 2015 році (777 млн чоловік). Даний зростання пов’язане з відбуваються у світі збройними конфліктами, засухами і повенями.
Так, в результаті збройних конфліктів населення північного сходу Нігерії, Сомалі, Південного Судану і Ємену опинилося на межі голоду, а положення в Бурунді, Іраку та інших країнах характеризується гострою відсутністю продовольчої безпеки. На даний момент в світі налічується близько 64 млн переміщених осіб, змушених шукати порятунку від конфліктів і переслідувань, – це найвищий показник з часів Другої світової війни. Крім того, в більшості країн Африки в результаті посухи, викликаної надзвичайно потужним “Ель-Ніньо”, різко знизилася доступність продовольства.
Найважче в такій ситуації доводиться сільським домогосподарствам. Більшість малозабезпечених в світі проживаютьв сільських районах, і багато представників сільської молоді, особливо в країнах на південь від Сахари, змушені мігрувати в пошуках роботи. При цьому важливо чітко розуміти, що, всупереч розхожій думці, більшість мігрантів залишаються в рідній країні. По всьому світу налічується близько 763 млн внутрішніх мігрантів, або кожен восьмий чоловік на планеті, причому більшість з них переїжджає із сільської місцевості в міста. З 244 млн міжнародних мігрантів (за даними на 2015 рік) третина мігрувала з країн “великої двадцятки” в пошуках нових можливостей. На даний момент міграційний потік з країн, що розвиваються, поступається за масштабами міграційного потоку між країнами Глобального півдня.
Міграція повинна бути добровільною
Необхідно приділяти більше уваги проблемі конфліктів, сільської злиднів і зміни клімату, які змушують людей мігрувати, породжуючи цілий набір моральних, політичних і економічних труднощів як для самих мігрантів, так і для приймаючих їх країн і країн транзиту. Нікому і з нас не хочеться втрачати зв’язок з витоками. Навіть в самих непростих обставинах люди вважають за краще залишатися набатьківщині.
Відповіддю на всі перелічені проблеми може стати інклюзивний розвиток сільських районів, який покладе край конфліктам, зміцнить стійкість і зробить міграцію добровільним, а не вимушеним вибором. Для того, щоб переконати молодь, частка якої в сільській місцевості зростає швидкими темпами, в тому, що ризикована подорож в некуди – аж ніяк не кращий вибір, необхідно забезпечити гідну зайнятість за рахунок підвищення сільськогосподарської продуктивності і здійснення різних заходів підтримки, в тому числі проведення селекційних досліджень і розвитку кредитування, інфраструктури та підприємств харчової промисловості.
Міграція є невід’ємною частиною розвитку сільських районів: сезонна міграція тісно пов’язана з календарем сільгоспробіт, а грошові перекази грають важливу роль як в поліпшенні добробуту сільського населення, так і в підвищенні продуктивності ферм. Необхідно з належною повагою ставитися до вкладу мігрантів в розвиток, оскільки вони виступають сполучною ланкою між своєю рідної країною і країнами транзиту та призначення.
ФАО працює над усуненням корінних причин міграції. Мова в першу чергу йде про заходи політики, які враховують інтереси вразливих верств населення. До таких заходів відносяться професійне навчання молоді та інклюзивне кредитування, розробка програм соціального захисту, що передбачають виплату допомоги в грошовій або негрошовій формі, спеціальні заходи підтримки сільських мігрантів, які повертаються в рідні місця, а також забезпечення насінням, добривами та ветеринарними послугами поряд з удосконаленням систем раннього попередження про надзвичайні погодні явища і впровадженням стійких методів використання природних і земельних ресурсів.
У 2018 році, будучи співголовою Групи з проблем глобальної міграції, в склад якої входять 22 установи системи ООН і Всесвітній банк, ФАО буде вести активну роботу з тим, щоб зробити міграцію добровільним, а не вимушеним вибором. Ключову роль у вирішенні даного завдання має відіграти сільське господарство і розвиток сільських районів.
