У лютому 2020 року набули чинності зміни в європейському законодавстві щодо заборони використання інсектицидів з діючою речовиною хлорпірифос і хлорпірифос-метил. Так як ці інсектициди використовуються в Україні для обробки посівів більшості культур і складів із зерном, нашій державі може знадобитися перехідний період для виконання вимог ЄС. Перехідний період також потрібен, щоб заборона не зупинила експорт зерна в ЄС.
Таку думку висловив керівник агрохімічного напрямку Європейської Бізнес Асоціації Віктор Погорілий, пишеagronews.ua.
Заборона стосується сільськогосподарської продукції, яка містить залишки хлорпірифосу і хлорпірифос-метилу більше 0,01 мг/кг. У той же час в Україні інсектициди на основі цих речовин активно використовуються для обробки посівів більшості культур та складів із зерном.
Проте державної реєстрації, як засобу обробки складів із зерном, на ці речовини немає, зазначив експерт.
Одними з найпопулярніших інсектицидів з діючою речовиною хлорпірифос є: Нурелл Д (Corteva Agriscience), Пірінекс Супер (ADAMA), Ріфос (Agrosfera), Кілер (Трастчем Ко. Лтд.). Усього в Україні зареєстровано 38 препаратів на основі цієї діючої речовини.
“Період полурозкладу хлорпірифосу складає від 2 до 4 місяців, тому на наступний рік там просто нічого не залишається. За даними Національного медичного університету імені О. О. Богомольця, максимальний період напіврозкладу становить до 6 місяців. Це у випадку несприятливих погодних умов, великої кількості води. Тобто, 144 дні – і хлорпірифос розкладається на воду та вуглець. Отже, питань з наступним роком, якщо аграрії відмовляться від його застосування, немає”, – пояснив Віктор Погорілий.
Проблема полягає в тому, що аграрії використали інсектициди ще до оголошення рішення ЄВ. Тому ЄБА звернулася до ЄС з проханням надати Україні 2 роки перехідного періоду, адже фермери вже повносили препарати.
“І навіть якщо зараз в Україні заборонити ці речовини, це ніяким чином не вплине на ситуацію”, – зауважив він.
Крім цього, треба пам’ятати, що альтернатив багатьом препаратам, на основі хлорпірифосу і хлорпірифос-метилу, наразі не існує.
“Налетіла сарана – і у фермера є лише кілька годин, щоб вирішити проблему. І на превеликий жаль, препаратів, які діють швидко, дуже часто немає. Якщо брати альтернативу, то вони так швидко не спрацюють. Вони, звичайно, спрацюють, але тоді, коли на полі вже нічого не залишиться. Тому в будь-якому випадку потрібно вести діалог із ЄС, адже клімат змінюється й кількість шкідників буде тільки зростати. І в самому ЄС фермери на півдні теж будуть стикатися із проблемою збільшення шкідників, а обробляти поля у них просто не буде чим”, – наголосив агрохімік.
Зараз асоціації агровиробників пропонують актуалізувати діалог з ЄС щодо цієї проблеми й активно вести роз’яснювальну та консультативну роботу з фермерською спільнотою України щодо заборони використання препаратів на основі хлорпірифосу й хлорпірифос-метилу, пошуку альтернативи цим препаратам та запровадженню перехідного періоду для українських виробників агропродукції.
