©ФАО/Джавід Гурбанов
8 листопада 2024 року, Рим – У жовтні показник світових цін на продовольство досяг найвищого рівня за останні 18 місяців, що було спричинено різким зростанням котирувань на рослинні олії, повідомила Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО) у п’ятницю.
У жовтні Індекс продовольчих цін ФАО, який відстежує щомісячні зміни міжнародних цін на кошик основних продовольчих товарів, склав 127,4 пункту, що на 2,0 відсотка більше, ніж у вересні, і на 5,5 відсотка більше за його показник минулого року. Проте, Індекс залишився на 20,5 відсотка нижче максимального значення, зафіксованого в березні 2022 року.
Індекс цін ФАО на рослинні олії в жовтні збільшився на 7,3 відсотка, досягнувши дворічного максимуму в результаті зростання котирувань на пальмову, соєву, соняшникову та ріпакову олію, що було спричинено насамперед побоюваннями щодо обсягів виробництва.
У жовтні Індекс цін ФАО на зернові збільшився на 0,9 відсотка через зростання експортних цін на пшеницю та кукурудзу. На світові ціни на пшеницю вплинули несприятливі погодні умови в основних країнах-експортерах північної півкулі, а також повторне запровадження неофіційної мінімальної ціни в Російській Федерації та зростання напруженості в Чорноморському регіоні. Світові ціни на кукурудзу також зросли, частково внаслідок високого внутрішнього попиту та транспортних труднощів у Бразилії через низький рівень води в річках. На противагу цьому, Індекс світових цін ФАО на рис знизився на 5,6 відсотка у жовтні, що свідчить про зниження котирувань на рис індика через очікування посилення конкуренції між експортерами після зняття Індією обмежень на експорт нешліфованого рису.
Індекс цін ФАО на цукор збільшився на 2,6 відсотка на тлі збереження занепокоєння щодо перспектив виробництва цукру в Бразилії в сезоні 2024-2025 років через тривалі посушливі погодні умови. Зростання світових цін на сиру нафту також сприяло підвищенню котирувань цукру, оскільки більше цукрової тростини було спрямовано на виробництво етанолу, в той час, як ослаблення бразильського реала до долара США обмежило зростання.
Індекс цін ФАО на молочні продукти зріс на 1,9 відсотка у жовтні, що в середньому на 21,4 відсотка вище за показник аналогічного періоду минулого року. Зростання було зумовлене насамперед підвищенням світових цін на сири та вершкове масло, тоді як котирування на сухе молоко знизилися.
Всупереч загальній тенденції до зростання, Індекс цін ФАО на м’ясо знизився на 0,3 відсотка порівняно з вереснем, головним чином через зниження цін на свинину внаслідок збільшення обсягів забою в Західній Європі на тлі слабкого внутрішнього та міжнародного попиту. Світові ціни на м’ясо птиці в жовтні дещо знизилися, тоді як ціни на баранину залишилися стабільними. Натомість ціни на яловичину помірно зросли завдяки збільшенню міжнародних закупівель.
Додаткова інформація доступна тут.
Оновлені прогнози на сезон 2024-2025 років вказують на збільшення виробництва рису та пшениці та зменшення виробництва кукурудзи
Згідно з новим звітом ФАО про попит та пропозицію зернових, також опублікованим у п’ятницю, прогнозується, що світове виробництво зернових у 2024 році знизиться приблизно на 0,4 відсотка порівняно з минулим роком до 2 848 млн тонн, що стане другим найбільшим показником за всю історію спостережень.
Очікується, що світове виробництво пшениці збільшиться завдяки зростанню виробництва в Азії в результаті розширення посівних площ і сприятливих погодних умов, що більш ніж компенсує значне зниження серед ключових виробників в Європі. Прогнозується, що світове виробництво фуражного зерна знизиться з рекордного рівня 2023 року, насамперед через значне зниження врожаю кукурудзи через несприятливі погодні умови. Тим часом світове виробництво рису в сезоні 2024-2025 років може сягнути рекордного рівня в 538,9 млн тонн завдяки рекордним посівним площам.
Прогнозується, що світове споживання зернових зросте на 0,5 відсотка до 2 857 млн тонн у сезоні 2024-2025 років завдяки збільшенню продовольчого споживання рису та пшениці. Очікується, що світові запаси зернових зростуть на 0,6 відсотка до 889 млн тонн, в основному завдяки прогнозованому збільшенню запасів рису. Це призведе до того, що співвідношення світових запасів зернових до їхнього споживання становитиме 30,6 відсотка, що близько до середніх п’яти- та десятирічних показників.
Міжнародна торгівля зерновими зараз прогнозується на рівні 485 млн тонн, що на 3,9 відсотка менше, ніж у сезоні 2023-2024 років. Світова торгівля рисом, за прогнозами, зросте, а пшеницею та фуражними зерновими – скоротиться.
Додаткова інформація доступна тут. Більш детальний аналіз світових ринків зернових буде представлений у наступному звіті ФАО «Продовольчий прогноз», який буде опублікований 14 листопада.
Інформаційна система сільськогосподарського ринку (AMIS), що працює під егідою ФАО, також представила в п’ятницю свій щомісячний «Моніторинг ринку», в якому, на додаток до регулярного аналізу, обговорюється еволюція експортних обмежень на основні сільськогосподарські культури з 2007 року.
45 країн потребують зовнішньої допомоги для забезпечення продовольством, п’ять з них знаходяться в умовах критичної ситуації
За оцінками, близько 45 країн світу потребують зовнішньої допомоги для забезпечення продовольством, згідно з останнім звітом «Перспективи врожаю та продовольча ситуація», який раз на три роки випускається Глобальною системою інформації та раннього попередження ФАО (GIEWS), і який також був опублікований сьогодні.
Звіт містить детальну інформацію про умови в цих країнах, серед яких 33 країни в Африці, дев’ять в Азії, дві в Латинській Америці та Карибському басейні та одна в Європі, а також регіональні дані щодо очікуваного врожаю зернових у світі у 2024 році, які дуже різняться між собою.
Конфлікти та відсутність безпеки визначені як основні чинники гострої нестачі продовольства, при цьому населення Сектору Газа, Гаїті, Малі та Судану зіткнеться з рівнем гострої нестачі продовольства за шкалою IPC 5 у 2024 році.
Сукупне виробництво зернових у 44 країнах з низьким рівнем доходу та дефіцитом продовольства (КНДДП), за прогнозами, буде дещо вищим за середній п’ятирічний показник, при цьому загальне виробництво в африканських КНДДП залишиться на рівні, близькому до середнього, оскільки нижчі врожаї на півдні Африки, як очікується, будуть компенсовані збільшенням врожаю в інших регіонах. Потреби в імпорті для цієї групи країн також зростуть приблизно на 8 відсотків порівняно з середнім п’ятирічним показником, причому це зростання буде зосереджено на сході та півдні Африки.
