Як проводити моніторинг стану посівів? Які сучасні інструменти для цього використовувати? Яким чином визначити дозу азотних добрив для підживлення зернових культур? Своїм досвідом впровадження інноваційних підходів до управління азотним живленням зі студентами агарних спеціальностей поділилися фахівці компанії AgriLab у межах навчального проекту AgriStart, створеного компанією на базі Національного університету біоресурсів та природокористування.
«Підживлення азотними добривами – один із найважливіших етапів реалізації системи удобрення зернових культур, особливо пшениці озимої. Від забезпечення азотом залежить рівень урожайності та якість продукції. Оперативне визначення потреби рослин в азотному підживленні може суттєво заощадити кошти. Технології для діагностики азотного живлення постійно удосконалюються, з’являються нові інструменти, які дають можливість більш точно визначити параметри, що впливають на ріст і розвиток рослин. Сьогодні використовують мобільні лабораторії для аналізу ґрунту або рослинного матеріалу, спеціальні прилади, БПЛА, супутникові знімки та ін. Ці інструменти дають змогу отримати результат швидко і недорого. Водночас, рекомендації основі даних діагностики азотного живлення дозволяють оптимізувати до 30% використання азоту, збільшити урожайність по пшениці – від 8%, а по кукурудзі – від 5%, – розповів студентам-агрономам Олексій Тарасенко, агрохімік компанії AgriLab. Наприклад, підживлення за результатами діагностики на ТОВ «Біотех ЛТД» минулого року дав приріст урожаю пшениці озимої від 0,5 т/га».
Щоб визначити оптимальні норми добрив, треба враховувати і стан рослин, і дані аналізу грунту. Починається діагностика азотного живлення з визначення однорідних зон на основі даних розподілу вегетативної маси культури по полю (індекс NDVI). Таку інформацію можна отримати зі супутникової зйомки чи за допомогою дронів. Піднявши в небо один із дронів, студенти на власні очі переконалися, що різниця між станом посівів на різних ділянках поля помітна візуально. Після поділу поля на однорідні зони за індексом NDVI проводять відбір грунту для аналізу. Ключові показники для азотного живлення – рН грунту, вмісту мінерального азоту та рухомої сірки. Для опертативного аналізу можна використовувати портативні лабораторії, з якими учасники проекту AgriStart мали нагоду попрацювати.
Фахівці компанії розповіли про етапи створення системи управління азотним живленням та продемонстрували інструменти, які для цього використовуються: грунтова лабораторія, функціональна листова діагностика, N-тестер, БПЛА. Майбутні агрономи спробували попрацювати із обладнанням для вимірювання щільності та вологості ґрунту, а також побачили в роботі автоматизований пробовідбірник зразків ґрунту із GPS прив’язкою до точки координат відбору.
Максимум практики, виробничі «кейси» від фахівців, сучасне обладнання, яке використовується у провідних компаніях та реальні польові умови – це те, чого не вистачає сучасній системі підготовки кадрів. Але цю прогалину можна надолужити завдяки соціальній співпраці бізнесу і держави у сфері освіти. Рік тому компанія AgriLab ініціювала створення навчального проекту AgriStart, першим кроком якого стало створення лабораторії інновацій у Національному університеті біоресурсів та природокористування та проведення практикумів на полях агрокомпаній із використанням сучасних технологій агрохімсервісу.
«Діджиталізація, цифрові технології, точне землеробство – це «мейн стрім» світового аграрного бізнесу. Однак для впровадження цих технологій потрібні фахівці з відповідною кваліфікацією, знаннями та навичками. Створення проекту AgriStart стало першим кроком до вирішення кадрової проблеми агросектору. Наступним кроком стане створення окремого навчального курсу із систем точного землеробства. Інвестиції в освіту – це інвестиції у майбутнє», — прокоментував СЕО компанії AgriLab Ярослав Бойко.
