Із 27 по 29 вересня група журналістів із провідних аграрних видань відвідали Францію для того, аби познайомитись ближче з відносно новою, перспективною культурою – сорго. Поїздку організувала асоціація Sorghum ID, яка популяризує вирощування сорго в світі.
Директор з розвитку проекту Sorghum ID, Шарль-Антуан Куртуа (2-й зліва) та делегат Sorghum ID, Люк Еспрі (1-й справа) з представниками преси й інституту Arvalis (Фото Olena Ninua)
Сорго є п’ятою за об’ємами виробництва зерновою культурою в світі за доволі незначних обсягів вирощування – 62 млн т із 42 млн га, тоді як урожай кукурудзи щороку сягає 1 млрд тонн. Масштаби виробництва сорго в Європі незначні – всього 1,5% від загального обсягу. «Однак при цьому Європа має неабиякий потенціал для культивування цієї культури, – коментує Люк Еспрі, делегат Sorghum ID. – На- справді існує величезний ринок збуту, і він має розвиватися й надалі. Проект був створений з метою збільшити об’єми вирощування сорго в Європі. Наша ціль – виробляти більше та менше імпортувати. Нині виробництво сорго у Франції несистематизоване й неорганізоване. Для того, аби організувати цей процес правильно, потрібно розвивати політику реклами, інформаційну та консультативну підтримку». Робота проекту Sorghum ID полягає у проведенні навчання, конференцій, консультацій, організації прес-турів для всіх, хто пов’язаний із виробництвом та реалізацією сорго. «Найближчим часом ми збираємося реалізувати цей проект у 7 країнах: Франції, Іспанії, Італії, Румунії, Болгарії, Україні та Росії. Пізніше плануємо розширитися та залучити до співпраці Австрію, Угорщину, Туреччину й Іран. Наша мета – створити гідні умови для розвитку всіх учасників ринку сорго, аби вони могли злагоджено працювати разом», – зазначив пан Еспрі. Головним завданням прес-туру була демонстрація взаємозв’язку всіх ланок виробництва і реалізації сорго, починаючи від процесу створення генетичного матеріалу й закінчуючи екскурсіями заводами з виготовлення кормів та насіння. Значна частка експорту зернових культур в Європі належить Україні та Росії, тому ці країни є особливо цікавими для організації.
Після завершення цвітіння фізіологічна стиглість насіння настає в середньому через 5 тижнів (Фото Olena Ninua)
Сорго багато в чому схоже на кукурудзу, в тому числі й кореневою системою (Фото Olena Ninua)
Коричневі прожилки означають максимальну засвоюваність (Фото Olena Ninua)
Сорго може розмножуватися вегетативно і відростати від залишків коріння та стебла (Фото Olena Ninua)
Якісна генетика – якісний урожай
Наша захоплива подорож розпочалася з відвідин насіннєвих дослідницьких ділянок компанії Euralis Semences, котра є одним із членів асоціації. В рамках партнерства компанія працює над поліпшенням генетичних властивостей сорго. На розплідниках вирощують тільки зернового сорго понад 9000 гібридів! Усі вони виводяться шляхом схрещування жіночих і чоловічих рослин.
«Спочатку ми створюємо батьківські лінії, а вже на їхній основі – гібриди, – коментує Патрік Жансон, співробітник Euralis. – Улітку ми працюємо в Франції, а взимку – в Уругваї, таким чином пришвидшуючи свою селекційну роботу. Гібриди першого і всіх парних поколінь вирощуються у Франції, а проміжні – в Уругваї. Дуже важливим є покоління F5, адже саме воно використовуватиметься для схрещування з жіночими рослинами задля отримання посівного матеріалу. Щороку ми отримуємо 2 – 2,5 тис. гібридів, які надалі тестуємо на території Європи, відбираючи найадаптованіші. В Україні ми зареєстрували 15 гібридів і всі вони ранньостиглі, оскільки саме вони краще використовують вологу й ліпше витримують посушливі умови. В Європі ми маємо приблизно 18 000 дослідних ділянок для зернового сорго та 2500 для кормового».
Перед генетиками постає багато питань і викликів – зменшувати кількість таніну, підвищувати врожайність та стресостійкість, боротися з виляганням посівів, вирішувати проблему реакції рослини на перепади температур, у тому числі за сівби у прохолодний ґрунт. Ще один цікавий напрям – розвиток stay green властивостей (листя залишається зеленим і в період після достигання насіння), котрі роблять рослину толерантнішою до нестачі води. В своїх розробках вчені використовують молекулярну генетику.
У кормовому сорго генетики намагаються поєднати продуктивність і засвоюваність. Головне завдання – отримати силос, що за якістю не поступається кукурудзяному. Також дуже важливою є кількість зерна на рослині, оскільки зерно містить крохмаль, який є основним джерелом енергії. Наразі фахівці компанії Euralis зосереджені на створенні гібридів, котрі не містять дубильних речовин (танінів), тому що останні погіршують засвоюваність корму. Як відомо, колір зерна жодним чином не пов’язаний із наявністю в рослині дубильних речовин. Коричневі прожилки на листі є «візитівкою» гібридів із низьким вмістом таніну, що означає максимальну їхню засвоюваність. Також важливими особливостями силосних гібридів є кількість листя, товщина стебла і стійкість до вилягання. Не менш вагомим показником є вміст лігніну – у гібридів із білими листовими прожилками лігніну більше, ніж у коричневих. Ще одна важлива деталь – вміст цукру в усіх частинах рослини, адже під час виробництва силосу цукор є основним поживним елементом для бактерій.
Жіночі рослини запилюють вручну пилком ііз чоловічих фертильних рослин (Фото Olena Ninua)
Завдяки високій продуктивності цукрове сорго використовують у двох напрямах – виробництво силосу чи біомаси. «Однак у таких гібридів ми зберігаємо білі прожилки, – коментує Патрік, – оскільки рослини мають велику надземну масу й з’являється ризик вилягання. Таке сорго можна застосовувати як корм для корів із телятами на підсосі.». Одна з переваг використання цукрового сорго на корм для молочних корів – це збільшення жирності молока. Що більше цукру, то більша жирність молока. Для цього навіть розроблені спеціальні гібриди цієї культури. Аби отримати більше молока вищої якості, багато фермерів у Франції переходять на змішаний раціон із кукурудзяного та соргового силосу. В деяких країнах таким сорго навіть замінюють цукрову тростину. На думку пана Патріка, майбутнє сорго в Україні саме за цими гібридами, адже вони добре витримують посуху.
У Франції вирощують і фотоперіодичні гібриди сорго, що викидають волоть тільки тоді, коли тривалість сонячного дня скорочується. З виходом волоті якість зеленої маси погіршується: вона стає менш соковитою, а отже, фотоперіодичні гібриди мають більше часу для запасання поживних речовин.
Технічне, або «волокнисте», сорго зовсім не перетравлюється тваринами, тому його використовують у промислових цілях –для виробництва паперу. Адже волокна такого сорго дуже довгі, а отриману масу не потрібно відбілювати хлором. Також ці гібриди придатні для виробництва біогазу.
Стосовно сорго-суданкових гібридів, тобто «багатоукісного» сорго, головна мета їх вирощування на теренах Франції – отримання якомога більшої кількості вегетативної маси за сезон. Позаяк ці гібриди дуже швидко відростають, їх важливо зібрати до викидання волоті, оскільки це гарантує максимальну засвоюваність тваринами. Рослини зрізують за висоти 1,2 м. Із зібраної маси можна виготовляти силос або згодовувати її худобі як зелений корм, який менше збагачений поживними речовинами, ніж корми із вмістом крохмалю.
У Франції мені вдалося вперше побачити поля із батьківськими гібридами. Там жіночі рослини були ізольовані пакетами, аби на них не потрапив пилок, хоча на них тоді ще не було зерна. «Ми запилюємо рослини вручну, беручи пилок із чоловічої фертильної рослини», – розповідає пан Патрік.
Бджоли дуже люблять пилок із сорго
Фермер Лоран Лан (Фото Olena Ninua)
Що говорять аграрії
Що говорять аграрії Лоран Лан із матір’ю та сестрою господарюють на 165 га, нині тримають стадо із 55 дійних корів і 45 телиць голштинської породи та 150 кіз альпійської породи. Господарство реалізує козяче й коров’яче молоко та зерно. Молочна продуктивність 1-ї корови в рік 8000 л, а 1-ї кози – 800 л молока.
«Сорго ми використовуємо в якості корму для телиць і дійних корів. Це ідеальний корм для них, тож ми згодовуємо його тварин цілий рік, і запасів завжди вистачає, – говорить Лоран. – Технологія вирощування культури сорго практично аналогічна до кукурудзи. Позитивна відмінність – менша потреба у воді та азоті, майже вдвічі. Те саме стосується й захисту рослин». Насіння сорго Лоран купує вже протруєним, здійснює лише одну обробку інсектицидами проти вогнівки, фунгіциди не використовує взагалі, вносить органічні добрива та наголошує на тому, що за вирощування цієї культури важливо дотримуватися сівозміни. А найкращим попередником для сорго є зернові колосові. Ґрунти в господарстві глинисті, карбонатні. Відведена У господарстві під вирощування сорго відведено приблизно 3 га. Силосні гібриди виростають іноді вище 3-х метрів. Довжина стерні при цьому не має перевищувати 30 см. Подрібнюють на силос стебла завдовжки до 1,5 см. Власне, у кукурудзі багато крохмалю, а в сорго – цукру, тому пан Лоран робить суміш із цих двох кормів, а в силос додає борошно. Аналіз кормів робить раз на рік.
Корівники у Лорана відкриті, тому що зими тут дуже теплі, в цьому регіоні температурний мінімум становить всього -10°С (Фото Olena Ninua)
Лоран плідно співпрацює з селекційними компаніями. У Франції компанія –виробник насіння може укласти з фермером контракт на вирощування посівного матеріалу й надати батьківські лінії для розведення гібрида. Уклавши подібний контракт, Л. Лан відводить 5–6 га площі, висіваючи на них батьківські рослини у такій послідовності: 6 рядів жіночих рослин і 2 ряди чоловічих із повторенням конфігурації. Жіночі рослини стерильні, чоловічі – фертильні. Умови виробництва мають відповідати технічному завданню, описаному в контракті, однак загалом вони майже не відрізняються від умов вирощування сорго на потреби господарства, окрім, звісно, суворого контролю стосовно чистоти гібрида. Держава контролює якість і саме виробництво шляхом ліцензування окремих організацій, що власне здійснюють цей контроль безпосередньо на місцях. Інспектори під час періоду цвітіння сорго повинні щодня приїжджати до господарств і фіксувати стан посівних ділянок. У середньому тривалість цієї процедури становить 2 тижні. На одного контролера припадає 150 га. Дуже важливо досягти однорідностіь чоловічих та жіночих рослин, аби всі жіночі рослини були запилені лише чоловічими, і на полі не було жіночих рослин, котрі здатні самі себе запилити. На 1 га припадає приблизно 300 000 одиниць жіночих рослин і на кожну 1000 допускається лише 2 браковані. Посів має бути просторово ізольованим (відстань від інших полів із сорго має бути мінімум 200 м по периметру).
Анрі Берже господарює ще з 1973 р. Він із двома братами самотужки обробляють 420 га. Вирощують пшеницю, горох, ріпак, соняшник, кукурудзу й сорго, будучу при цьому і агрономами, і інженерами, і бухгалтерами.
Пан Анрі ділився з журналістами власним досвідом вирощування сорго. Культивує його з самого початку свого господарювання, в сівозміні стабільно відводить під цю культуру 18 га. Перед сівбою поле «зачищають» гліфосатом, обробіток ґрунту мінімальний – розпушування на глибину 35 см. Сівбу проводять у І декаді травня сівалками точного висіву. Фосфорні добрива вносять восени – 220 кг/га за діючою речовиною, азот – частинами навесні, спочатку 82 кг/га, а потім 49 кг/га. Всього за сезон використовують 172 кг/га азоту. З вогнівкою на посівах сорго Анрі бореться за допомогою піретроїдів, регуляторів росту й фунгіцидів не використовує, однак говорить, що на карбонатних ґрунтах існує ризик вилягання посівів. За рік у їхній місцевості випадає 600 мм опадів, за період вегетації сорго – 400 мм, тому пан Анрі висіває низькорослі гібриди, розроблені спеціально для посушливих умов (в основному гібриди RAGT). Цього року фермер очікує на врожайність у межах 9 т/га. За його словами, завдяки сучасній генетиці урожайність сорго постійно збільшується, за понад 40 років вона зросла майже вдвічі. Щороку Анрі випробовує на своїх полях нові гібриди, у виборі яких керується якістю посівного матеріалу, врожайністю і стійкістю до хвороб. Він зазначає, що сорго має найвищу рентабельність серед ярих культур. За врожайністю кукурудза не відрізняється від сорго, однак собівартість продукції набагато вища. Так само як і Лоран, Анрі є членом кооперативу, який може надавати рекомендації стосовно гібридів, забезпечувати агрономічний супровід та допомагати з реалізацією продукції. Таким чином, Анрі, наприклад, постачає свій урожай до Іспанії.
Сорго і кормовиробництво
Наступним пунктом нашої захопливої екскурсії став кормовий завод кооперативу ARTERRIS, де серед інших видів кормів виго- товляють корми із сорго. «Завод збудований у 60-х роках, але нещодавно його переобладнали та автоматизували, – розповідає менеджер зі складання раціонів Крістоф Рефет, ведучи нас виробничими потужностями. – Відтепер можна контролювати всі нюанси створення корму, досягти раціоналізації та зведення до мінімуму втручання у виробничий процес людини. Сьогодні лише одна людина може забезпечити функціонування всього нашого заводу».
Промислові потужності заводу з виробництва кормів (Фото Olena Ninua)
Підприємство працює цілодобово і під конкретне замовлення, оскільки власних складських приміщень немає. Тут виробляють понад 1200 най менувань кормів практично для всіх видів тварин. Корми виготовляють у вигляді гранул, борошна і різноманітних сумішей. Продукцію не пакують, а продають насипом. Потужність заводу 85–90 тис. т продукції в рік, котра постачається в радіусі 200 км. Сорго використовують, головним чином, на заміну кукурудзі, й оскільки в цій культурі стало меншу таніну і поліпшилися поживні властивості, то кормовиробники стали більше її застосовувати. «Основним чинником також є ціна сировини, – коментує Крістоф. – Ми використовуємо тільки зерно сорго. Найдорожча затратна частина виробництва – це логістика: виробництво 1 т корму коштує приблизно 19 євро (без урахування вартості сировини), а поставка – 23 євро. Маржинальність виробництва маленька, а конкуренція досить велика – внашому регіоні від 10 до 15 виробників. Фактори конкуренції – співвідношення ціна-якість і вчасне постачання продукції клієнтам». Завод є частиною великого кооперативу, котрий закуповує сировину у виробників, а потім реалізує її заводу за тією самою ціною. Тобто основне завдання кооперативу – купівля й продаж та певна регуляція площі посівів шляхом своїх замовлень і рекомендацій. Утім, кормові заводи не є основними споживачами сорго. Крістоф назвав і вартість сировини: кукурудза у Франції коштує 150 євро/т, соя – 350 євро. Зерно сорго ж за вартістю на 5–10 євро/т менше, ніж зерно кукурудзи. На заводі сировину спочатку складають, потім перемолочують і засипають у великі силоси. Суміші готують відповідно до встановлених формул. Після цього корм або відвантажують і продають у вигляді муки, чи переробляють на гранули. На заводі є спеціаліст, котрий розробляє формули та рецепти корму, й доволі часто займається закупівлею сировини. Втім, багато заводів віддають цю функцію на аутсорсинг.
Спеціальні машини виготовляють гранули різного розміру, відповідно до рецепту. Коли гранули готові, їх висушують і просіюють (Фото Olena Ninua)
Різноманіття видів кормів (Фото Olena Ninua)
Виробництво насіння
У кооперативі ARTERRIS є 9 заводів із виробництва насіння, ми ж побували на одному з найголовніших. «Наші основні клієнти – це компанії, що реалізують насіння: Syngenta, Pioneer, КWS, Limagrain, – розповідає операціоніст Сандрін Россі. – Наприклад, хтось із них може замовити нам вирощування на 500 га 10-ти різних гібридів. Наше завдання – знайти господарство, яке погодиться виконати це замовлення, а ми забезпечимо контроль і технічну реалізацію проекту. Ми також організовуємо збирання врожаю в цих господарствах та подальшу його доробку на своїх заводах, фасування й пакування. Потім наші клієнти забирають продукцію. Це насіння переважно поширюється у країнах центральної Європи. У Франції ми є найбільшим виробником насіння, щорічно виготовляємо насіння на суму 100 000 євро. Тримаємо першість у Європі й щодо виробництва насіння сорго –150 000 п.о. щорічно. Разом із компанією Euralis ми створили окремий дослідницький центр «ЄвроСорго». Euralis продає вирощене нами насіння у країнах східної Європи». Сектор виробництва насіння у Франції дуже структурований і перебуває у тісній взаємодії з органами державної влади, котрі забезпечують контроль та гарантію якості.
Процес сортування посівного матеріалу кукурудзи, наприклад, відбувається вручну. Важливо вилучити всі чоловічі качани (Фото Olena Ninua)
Температура зберігання посівного матеріалу на заводі з виробництва насіння постійно підтримується на рівні 10–12°С (Фото Olena Ninua)
Сорго у Франції
Культивувати сорго тут розпочали ще з 70-х років. Основним регіоном вирощування вважається південь Франції, особливо район Тулузи, долина Рони і Луари. Сорго вирощують майже без зрошення. Гібриди та сорти обирають відповідно до ступенів стиглості: ранньо-середньо та пізньо стиглі. Для кожної з цих груп виділений окремий діапазон температур, необхідний для продуктивного розвитку культури. Таким чином, залежно від групи стиглості, гібриди розподіляються по регіонах. Вчені з інституту Arvalis розробили температурну модель, згідно з якою можуть передбачати етапи розвитку рослин. Це, безперечно, допомагає краще контролювати ситуацію на полі. Завдяки технологіям та генетиці, що постійно вдосконалюються, за словами представників інституту, приріст врожайності щорічно збільшується на 0,5 ц/га
За рекомендаціями вчених, сівбу варто проводити в добре прогрітий ґрунт (мінімум 12°С). Це дає змогу забезпечити достатню густоту посіву, що є одним із ключових моментів майбутньої урожайності. Наступний важливий етап цвітіння та запилення. В цей період рослина дуже чутлива до нестачі води. Ще одна критична фаза – наливання, від якої, власне, залежить маса зерна. За дефіциту вологи на волоті формується менше зерен. Досліди зі зрошенням, проведені інститутом, продемонстрували різницю у врожайності на зрошуваних і незрошуваних полях у 3 т/га.
Для сорго можна використовувати механічний спосіб знищення бур’янів – зубовидні борони після висіву або у стадії 3-х листків культури, потім – культивація міжрядь. Це додаткові заходи до хімічного методу знищення сегетальної рослинності. З гербіцидів у посівах до початку сходів можна застосувати s-металохлор, пендименталін, мезотріон, кломазон. Узагалі гербіцидний захист сорго подібний до захисту кукурудзи. Основний напрям використання сорго у Франції – експорт. Операційні витрати на зернове сорго дорівнюють витратам на соняшник і менші за витрати на кукурудзу (через нищі вартість насіння та витрати на добрива й пестициди).
Олена Нінуа, Agroexpert (Тулуза, Франція)
