Ірина Корчагіна, Agroexpert (Україна)
Підвищення рівня життя в Європі та збільшення світового населення напряму пов’язане зі зростанням обсягів виробництва продуктів харчування високої якості, в тому числі із соєвих бобів. Потреба світу в якісній сої відкриває неабиякі можливості для України.
Щороку в Європі переробляють 500 тис. тонн сої на продукти харчування
«Річні обсяги імпорту сої в Європу становлять 2/3 загальної її потреби, а саме 20,3 млн т соєвого шроту та 13,7 млн т сої, що дорівнює площі 16 млн га», – такими цифрами поділився Маттіас Крьон, президент Асоціації «Дунайська соя», під час «Українського соєвого конгресу», який Асоціація провела у Києві спільно з УКАБ напередодні початку нового сезону. Проект розрахований в першу чергу на виробників сої країн басейну річки Дунай і мотивує вирощувати сою без ГМО та продавати її за вищою ціною. Асоціація об’єднує компанії, які забезпечують повний ланцюг від вирощування до продажу готових продуктів споживачам. Щороку на виробництво продуктів харчування в Європі використовують близько 500 тис. т сої.
В Україні в рамки проекту можуть входити західні регіони і деякі аграрні холдинги вже долучились до ініціативи та працюють за стандартами «Дунайської сої», що передбачають насамперед сівбу не ГМ-насіння, хімічний контроль оригінальними засобами захисту, не проводять хімічну десикацію посівів гліфосатами тощо.
Основними світовими країнами, з яких імпортують сою в Європу, є країни Південної Америки, як-от: Парагвай і Бразилія. До слова, крім лідируючих позицій у цих країнах із вирощування трансгенної сої, її часто вирощують у монокультурі та посівні площі розширюють завдяки вирубуванню тропічних лісів. Такі особливості занепокоюють європейських споживачів і країни ЄС мають намір купувати більше сої та продуктів її переробки європейського походження. Першою країною в Європі, яка повністю перейшла на європейську сою стала Швейцарія.
Найбільше сої Україна експортує у Туреччину
У загальній структурі постачання сої в Європу Україна вже займає найбільшу частку – 52%, 20% припадає на Росію та 8% на Італію. «На світовому ринку наша країна посідає 8 місце серед ключових виробників сої», – розповів Тарас Висоцький, генеральний директор Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ). За даними ДП «Держзовнішінформу», 80% усієї світової сої, або 280 млн т виробляють США, Аргентина і Бразилія. За пожвавлення обсягів світового виробництва сої ринкові ціни на неї знижуються.
Україна виробляє 4 млн т на площі 2,1 млн га (за результатами минулого року). Водночас серед основних світових експортерів Україна посідає 6 місце після Бразилії, США, Аргентини, Парагваю і Канади. Найбільше української сої продають у Туреччину – 44%, або 1 млн т завдяки коротким логістичним шляхам та тому, що Туреччина відмовилась від бразильської сої й заповнила цю нішу українською; до країн ЄС відвантажують 28% виробленої у нас сої. Тарас Висоцький оптимістично запевнив, що в нашій країні збільшується не лише виробництво, але й переробка сої, що дає змогу диверсифікувати напрями збуту та освоювати з продуктами переробки нові ринки.
Нові продукти переробки сої
В Україні сою сьогодні переробляють 90 підприємств і цих потужностей достатньо для забезпечення тваринництва українськими кормами, такими даними поділився Віктор Тимченко, президент Асоціації «Українська асоціація виробників і переробників сої». Якщо у 2006 р. наша країна ще закуповувала шрот, то торік ми вже навіть експортували його (261 тис. т).
Крім олії та макухи, в нашій країні ще виробляють тостовану експандовану повножирову сою, яка містить олію і шрот та є цінним кормом для тварин. Найбільші вітчизняні переробники сої – ПРАТ «Протеїн Продакшн» із Кіровограда, Львівський ОЕЗ («Оліяр»), Пологівський ОЕЗ, ТОВ «Каховка Протеїн Агро», Глобинський переробний завод «Глобус», ТОВ «ВК «Біопрепарат» (м. Глобино). За підрахунками Віктора Тимченка, цьогоріч в Україні планують переробити 1,32 млн т сої.
Практичний досвід вирощування сої
Володимир Степанчук, заступник директора департаменту рослинництва корпорації «Сварог Вест Груп», поділився практичними напрацюваннями з вирощування сої.
Детермінантний тип росту сої характеризується швидким наростанням вегетативної маси та масовим цвітінням, тобто на нього практично не впливає довжина світлового дня. До того ж рослини індетермінантного типу одночасно ростуть та цвітуть і можна отримати додаткову врожайність завдяки утворенню більшої кількості міжвузлів. Обирати сорт практик радить вельми уважно. У «Сварозі» щороку закладають полігон із випробування та вивчення 25 сортів, із яких 2–5 в кінці сезону переходять у виробництво. «Не всі сорти правильно «читають» в Україні довжину дня, особливо сорти іноземної селекції з інших континентів», – звернув увагу пан Володимир. У деяких порушується початок цвітіння й урожайність може бути вдвічі меншою від очікуваної. Для України, за його словами, найпридатніші індетермінантні сорти із постійним наростанням вегетативної маси. Також під час вибору мікродобрив Володимир Степанчук радить зважати, що всі препарати, які стимулюють вегетативний ріст, пригнічують генеративний, а ті, які пришвидшують цвітіння, призупиняють вегетативний ріст. Тому вносити мікроелементи слід, зважаючи на те якого конкретно елемента живлення не вистачає у певну фазу розвитку рослин. Також у господарстві вносять стартові добрива й інокулянти у рядок. Для кращого розвитку кореневої системи насіння обробляють морфорегуляторами.
