Микола Гавриленко, Наталія Рєзникова, Інститут розведення і генетики тварин НААН України
За матеріалами провідної статті журналу Veepro Magazine, 2013 та Інтернет-видань із тваринництва, 2014
Наразі використання антибіотиків у всіх галузях вітчизняного тваринництва досягло якщо не нечуваних, то щонайменше значних розмірів: ці препарати додають навіть до кормів – так, про всяк випадок, щоб убезпечити себе від проблем. Проте використання антибіотиків не є таким безпечним, як декому здається, та потребує зваженого підходу й розуміння як їхньої користі, так і шкідливості.
Першими почали бити на сполох щодо зваженого підходу до, здавалось би, позитивних передових технологій (використання антибіотиків) за кордоном. Мабуть, саме тому цій проблемі у провідному голландському журналі віддано перші шпальти. Усі матеріали просякнуті загальним піднесеним настроєм щодо успішного зменшення рівня використання антибіотиків у Нідерландах, наслідків цього процесу та можливості подальшого прогресу у цьому напрямі.
Зокрема, для досягнення бажаного результату голландська молочна індустрія здійснила низку виробничих заходів, об’єднавши зусилля фермерів молочної галузі та ветеринарів.
У всьому світі до застосування антибіотиків як засобу для боротьби з бактеріальними інфекціями ставляться схвально, проте ці препарати здатні зумовлювати проблеми. Вони дають дуже добрий результат за лікування недуг людей і тварин, але за надмірного та іноді невиправданого їхнього застосування хвороботворні бактерії виробляють стійкість до антибіотиків. Згодом мікроби можуть стати резистентними до певного антибіотика до такої міри, що стає дуже важко або неможливо побороти ці шкідливі мікроорганізми.
Виникає загроза не тільки для здоров’я тварин, але й суспільства. Добре відомим прикладом такої загрози є резистентні бактерії MRSA (метицилін резистентний золотистий стафілокок), один зі штамів якої передається від тварини до людини. До речі, результатом наполегливих пошуків та прискіпливого підходу до використання антибіотиків стало те, що Нідерланди, навіть попри велику популяцію свиней, мають дуже низький відсоток випадків MRSA у людей: в 20 разів нижче, ніж у середньому в Європі.
Є свідчення того, що кількість різних резистентних бактерій, що передаються від тварин людям, щодня збільшується. Оскільки для лікування тварин використовують фактично ті самі антибіотики, що й для лікування людей, цей вплив є великим. Утім, не лише загроза антибіотикорезистентності стоїть перед людством за надмірного використання антибіотиків. Вчені Техаського університету встановили, що окремі антибіотики (β-агоністи) призводять до підвищення (на 75–90%) рівня смертності серед худоби.
Повний вперед
Кожна країна по-своєму зменшує використання антибіотиків. Деякі навіть уже зробили значний поступ уперед. За скандинавськими країнами, які наразі лідирують у вирішенні цієї проблеми, слідують Нідерланди, де нині уряд країни встановив низку вимог та зобов’язав тваринницькі сектори розробити свій власний план для досягнення цих вимог. Тобто молочарі повинні спільно з ветеринарами прийняти термінові рішення щодо контрольованого і мінімального застосування антибіотиків.
Це мало б сприяти скороченню використання антибіотиків на 50% протягом 3-х років (до кінця 2012 р. на кількість, меншу ніж 250 тис. кг активної речовини за рік для всієї великої рогатої худоби країни). Цієї цифри досягли упродовж першого півріччя 2012 р. (майже на 51%). Це вагомий результат. Наразі найближчою метою є досягнення навіть вищих темпів зменшення їхнього застосування протягом наступних декількох років до такої міри, щоб антибіотики використовували лише для лікування та в разі критичної потреби – для запобігання хворобам (у ситуаціях, коли без них не обійтися). У Німеччині з квітня 2014 р. ратифікували положення, яке, має сприяти скороченню використання антибіотиків.
Оптовий споживач
Нідерланди з огляду на високу концентрацію худоби є значним «споживачем» антибіотиків. Ще декілька років тому (2006) ситуація дійшла навіть до того, що в свинарстві та птахівництві антибіотики були введені у корми як стимулятори росту. Сьогодні це заборонено. Втім, такого ніколи не було в молочному скотарстві.
Уряд першочергово концентрує свою увагу на зниженні рівня використання антибіотиків другого та третього/четвертого поколінь. Саме їх слід уникати всіма можливими шляхами. Уряд прагне досягти обмеження їхнього застосування – лише для лікування людей. Коли вже антибіотики третього/четвертого покоління є неефективними – жодні з наявних нині в такому разі не будуть дієвими. У молочному скотарстві вже не застосовують антибіотики третього/четвертого поколінь (раніше вони становили майже 20% усіх ліків). Стосовно антибіотиків другого покоління – ліків широкого спектра дії – досягнуто основного скорочення обсягів використання завдяки лікувальним заходам, які застосовують у молочному скотарстві.
Програма оздоровлення стада
У програмах оздоровлення стада в Європі ключову роль відіграють ветеринари. На 1 січня 2012 р. лише сертифікований ветеринар мав право працювати з антибіотиками в скотарстві. Такі сертифікати за умови дотримання певних вимог, приміром у Нідерландах, видає офіційна організація ветеринарів – KNMvD. Утім, сертифікований ветеринар має право приписувати та лікувати антибіотиками лише після проведення обов’язкового клінічного обстеження тварини та встановлення діагнозу. Фермер заключає договір із ветеринаром, який повинен про цей договір відзвітуватися перед Голландським управлінням продовольства та ліків. Частиною договору є розробка спільними зусиллями ветеринара та фермера програми оздоровлення стада.
Ця програма включає зобов’язання фермера щодо скорочення обсягів використання антибіотиків із визначенням конкретних методів та чітких термінів їхнього виконання. Розроблено також план проведення заходів у стаді, де вказано, які саме заходи буде проведено в якому випадку (мастит, сухостій, хвороби сечостатевої системи, проблеми з копитцями, парез та кетоз, а для молодняку – діарея, пневмонія і пуповинні інфекції) із переліком ліків, які слід застосовувати. Що три місяці ветеринар відвідує на ферму й обговорює використання антибіотиків із фермером (щороку про це формує звіт). Усі випадки їхнього застосування мають бути підтверджені та зареєстровані відповідними контролюючими органами на рівні країни. За виявлення частого застосування антибіотиків господарства-порушники, як і в хокеї, отримують попереджувальну «жовту картку». Будь-хто за недотримання правил може «очікувати» на сплату основних штрафів.
Основним принципом регульованого застосування антибіотиків є те, що тільки ветеринари можуть контролювати їхнє використання(тримати ці препарати на фермі заборонено). Лише за дуже жорстких умов сам фермер може моніторити використання антибіотиків на власній фермі, причому лише першого покоління (ліки із вузьким спектром дії), які не несуть загрози за їхнього використання за умови, що лікування тварин відбувається під наглядом ветеринара.
І це ще не кінець
Голландський підхід, за якого молочний сектор та ветеринари працюють разом задля зменшення використання антибіотиків, приніс помітні результати за короткий час. Нідерланди втратили свій статус оптового користувача антибіотиків. Водночас усі розуміють, що це ще не остаточне розв’язання проблеми. Наразі молочний сектор хоче працювати в напрямі лише лікувального використання антибіотиків – попри усвідомлення того, що це потребуватиме певних зусиль, особливо в секторі управління.
Звісно, для країн, які перебувають лише на початку стратегії скорочення темпів і рівня використання антибіотиків, досвід, здобутий Нідерландами, може слугувати прикладом, проте не слід забувати про вітчизняні методи запобігання хворобам. Першочергово, на нашу думку, такою мірою є правильний вибір породи, що вже може слугувати певним бар’єром для проникнення інфекцій та інших хвороб. Є свідчення, що певні, особливо локальні, породи несприйнятливі до окремих інфекцій. Зокрема, вважається доведеним факт, що тварини різняться за генетичною схильністю до лейкозу (Rupp, Boichard, 2003). Є свідчення того, що тварини сірої української породи великої рогатої худоби не хворіють на інфекційні захворювання, зокрема на лейкоз, туберкульоз, бруцельоз і лептоспіроз. Тобто постає питання, чи варто витрачати значні зусилля та кошти на зменшення використання антибіотиків, чи, можливо, простіше звернути увагу й зекономлені кошти використати на придбання місцевих порід задля оздоровлення тварин та уникнення проблем із кінцівками, відтворенням і втратою резистентності, що останнім часом стало «бичем» скотарства, особливо після тотальної його голштинізації???
Європейські спеціалісти наголошують ще на одному негативному аспекті використання антибіотиків: за їхнього застосування захворювання ніби «затирається», тобто протікає мляво, без особливих клінічних ознак, хоча відомо, що саме субклінічна та хронічна форми захворювання є більш небезпечними та збитковими.
Тобто на перший погляд збиткові, нерентабельні породи можуть виявитися набагато рентабельнішими, якщо врахувати їхню стійкість до захворювань та економію на ліках. У разі припинення використання антибіотиків число захворювань не збільшується, хоча дещо знижується молочна продуктивність (яка не завжди є синонімом прибутковості). Спеціалісти наголошують, що не слід боятися утримувати здорових корів – зрештою, це позитивно позначиться не лише на загальному стані стада, але й на його рентабельності. Крім того, колеги з Південно-Східної Азії довели, що навіть у птахівництві можливо відмовитися від використання антибіотиків, що сприятиме підвищенню виживаності тварин (на 4%) та зниженню рівня захворювання діареєю.
