Аграрії Херсонщини скоротили площі під вирощування рису через 30-відсоткове збільшення плати за транспортування води зрошувальними каналами.
Про це повідомляє УКРАГРОКОНСАЛТ.
“Урядова пропозицію знизити ввізні мита на рис споживачам не допоможе, а виробникам зашкодить. Підтримка трейдерів загрожує обернутися шкодою для аграріїв” – так аграрії Херсонщини характеризують урядову пропозицію тимчасово знизити ввізне мито на деякі види зернових, включаючи рис, з 5% до 0.
Ініціатори поданого до Верховної Ради законопроєкту вважають, що «нульовий варіант» допоможе стабілізувати ціни на крупу й запобігти її дефіциту. Однак така аргументація, м’яко кажучи, здивувала експертів.
“Під час карантину рисова крупа не стала об’єктом відвертих спекулятивних маніпуляцій, як гречка. Оптові закупівельні ціни на неї дійсно зросли з 15 до 17,8-18 грн/кг, а роздрібні — до 19-22 грн. Про дефіцит говорити не варто — рису достатньо. Крім того, митні ставки на імпортний рис у нас і без «нульового варіанту» не йдуть ні в яке порівняння зі ставками сусідніх країн. У Болгарії, Польщі, Румунії, Угорщини за тонну «білого золота» беруть 150-190 доларів митних платежів, а в Україні – 5-10 доларів. Ну відмовимося ми від них, але споживачам така “щедрість” не допоможе, а виробникам зашкодить”, — зазначив директор Інституту рису НААН України Володимир Дудченко.
Відомо, що аграрії Херсонщини вирощують майже половину всього обсягу вітчизняного рису. Однак через 30-відсоткове збільшення плати за транспортування води зрошувальними каналами вони скоротили площі під вологолюбні культури, перепрофілювавши «чеки» під озимі, соняшникові поля й баштани.
“Щоб рису вирощували більше й задовольняли хоча б внутрішній попит (по 2,5 кг рисової крупи на кожного), треба стимулювати не ввезення «білого золота», а його виробництво. Для цього повинні розробляти цільові програми розвитку зрошення, створення нових високопродуктивних сортів. Тоді і можна буде говорити про реальну допомогу споживачеві” – підсумували в УкрАгроКонсалт.
