Ігор Давидюк, продакт-менеджер із зернових культур, компанія KWS
Використання зернових культур, зокрема озимого жита, в якості грубих кормів (сінажу) відіграє важливу роль у годівлі високопродуктивних молочних або новотільних корів.
Для здоров’я та високої продуктивності молочних корів половина їхньої потреби в поживних речовинах має покриватися завдяки грубим кормам. Тому основне завдання заготівлі сінажу з жита – це отримати корм високої якості. Оскільки поїдати корми корови можуть в обмеженій кількості, саме від якості корму залежить його споживання, а отже, і надої молока та приріст живої маси. Останнім часом у багатьох регіонах Північної Європи широко культивують гібридне жито, яке дедалі більше поширюється і в інших країнах завдяки високій урожайності, гнучким термінам сівби, невибагливості до ґрунтів та ранньому дозріванню.
Високий рівень перетравності сінажу із гібридного озимого жита робить його майже незамінним джерелом енергії для високопродуктивних корів (NEL 5,5–6,0 МДж/кг СР), причому енергія виробляється не завдяки перетравленню крохмалю (якого в цьому силосі ще немає), а шляхом розщеплення структурної НДК. Зниження кислотного навантаження на рубець забезпечує набагато вищий рівень синтезу мікробного протеїну, енергія для якого надходить від водорозчинних цукрів, якими багатий житній сінаж.
Отримання високоякісного сінажу напряму залежить від дотримання всіх технологічних аспектів заготівлі та зберігання. Саме тому в цій статті ми розглянемо технологію заготівлі сінажу із гібридного жита на прикладі одного з господарств.
ФГ ім. Івана Франка, що на Волині, в обробітку має близько 3 тис. га землі. Основні культури, які тут вирощують – це цукрові буряки, пшениця, соя, кукурудза на силос, люцерна та гібридне жито на сінаж. Усього в господарстві утримують 1,5 тис. корів, із яких 560 фуражних. Надої на фуражну корову становлять 23 л молока на добу, вміст жиру – 3,7%, білка – 3,2%. Добовий приріст молодняку в молочний період – 970 г, на дорощуванні – до 1100 г. Тільних корів у стаді 52%. Основними причинами вибракування є селекційний брак та патології обміну речовин. Система утримання тварин – безприв’язна. Раціон продуктивних корів складається із 15 кг силосу кукурудзи, 15 кг сінажу жита та 8 кг концентрованих кормів. Своєю чергою, концентровані корми містять: 35% – кукурудзи, 30 – пшениці, 35– соєвого шроту та 5% становить мінеральна група. На сінаж посіяли гібрид жита ПІКАССО (компанії KWS).
Оптимальна фаза скошування – висока якість корму
Одна з найважливіших технологічних операцій заготівлі сінажу – це скошування, а оптимальний час скошування – один із найголовніших факторів, які визначають якість і поживність зеленої маси, а отже, й сінажу (табл. 1). У теплу та суху погоду озиме жито дуже швидко переростає, втрачаючи поживність, але при цьому збільшується врожайність зеленої маси. Проте для отримання сінажу найвищої якості косити озиме жито варто перед початком колосіння, коли колос ще перебуває у стеблі. У разі «перестою» відбувається стрімка лігніфікація, через що вміст енергії знижується до 4,5–5,0 МДж нетто енергії лактації (NEL).
У господарстві гібридне жито скошували 27 квітня, фаза BBCH 39 (фото 1), тобто в оптимальну фазу для отримання найвищої якості сінажу.
Скошування проводили косаркою Claas Disco 3050 TRC(фото 2) із повністю розведеними вальцями, тобто без плющення.
Також важливим моментом, на який слід звертати увагу, є висота зрізування. Підчас скошування жита потрібно залишати стерню заввишки 8–10 см, що запобігає забрудненню корму землею.
Висота зрізування жита в господарстві становила близько 8–9 см (фото 3).
Підв’ялювання, ворушіння та збирання у валки
Обов’язковою умовою для отримання якісного житнього сінажу є інтенсивне підв’ялювання маси (до 72 год максимум). Цю операцію неможливо провести без розкидання покосу, що слід проводити відразу після скошування. Ворушилка прискорює та робить рівномірним процес прив’ялювання скошеної маси.
Тут, у господарстві підв’ялювання тривало 48 год, відповідно, покоси розкидали відразу після скошування (фото 4), а коли маса підв’яла до необхідної вологості – сформували у валки.
Підбирання та закладання силосної ями
Підбирання та подрібнення зеленої маси проводили комбайном Claas Jaguar 870. Довжина нарізки становила 2–4 см, що забезпечило якісне затрамбовування маси в ямі.
Після підв’ялювання і збирання жита у валки його доправили до місця силосування й трамбування. Останнє проводили важким трактором Claas (фото 6).
Під час закладання силосу в яму використовували консервант SilagePro (виробник American Farm Products) у нормі 1,5 г/т. Укриття ями – плівка (бічна ультра тонка (0,4 мк), покривна – 150 мк).
Через 8 днів після закладання силосу яму відкрили. Температура сінажу була в межах норми, тобто самозігрівання не було.
Який корм після цього отримали
Аналіз зоотехнічної поживності сінажу було зроблено в лабораторії BLGG 19.05.2016 року. За результатами аналізу можна зробити такі попередні висновки.
Вміст сухої речовини виявився не достатньо високим (21,6 %). Можливо це викликано погодними умовами, інша можлива причина – відсутність плющення зеленої маси. Тому профіль ферментації виявився дещо відмінним від очікуваного, вміст цукрів склав всього 2,5 % проти очікуваних 13-14 %, і вони сферментувались у кислоти: їхній загальний вміст 12,6%.
Цим же пояснюється доволі низький рівень рН (3,8) сінажу. У майбутньому господарству варто звернути увагу на цю обставину, і обов’язково використовувати плющення під час скошування, що сприятиме підв’ялюванню маси до потрібних 27-30% СР.
За іншими показниками результат приємно радує. Енергія корму – NEL (чиста енергія лактації) склала 6,5-6,8 МДж/кг СР, обмінна енергія – 11 МДж/кг СР, що дозволяє такому сінажу конкурувати з найкращими зразками силосу з кукурудзи.
Також вражає вміст сирого протеїну (17,9%) і перетравність органічної речовини (77,2%) та НДК (72,9%). Це говорить про те, що скошування було проведено в правильній фазі. Господарство отримало прекрасний основний корм, який має не тільки достатній вміст енергії і структуру, а й високий рівень протеїну.
Який же результат?
Відтак у господарстві за вирощування жита селекції компанії KWS (гібрид ПІКАССО) отримали врожайність сінажу на рівні 26,6 т/га (вміст сухої речовини 26–30%). Тому можна зробити висновок, що вирощувати гібридне жито на сінаж доволі вигідно. Насамперед – це високоякісний об’ємний корм для високопродуктивних корів, який завдяки своїй високій урожайності дасть змогу зменшити площу землі під кормовими культурами (із 1,2 до 0,7 га на корову) та засіяти її іншими рентабельними культурами.
Після збирання сінажу жита на цьому полі господарство посіяло кукурудзу на силос. Отже, ще однією перевагою жита є ефективніше використання земельних ресурсів.
До того ж за дотримання технології заготівлі високоякісного житнього сінажу, як показує досвід господарства, цілком реально отримувати високі надої без додаткового підвищення частки концентратів у раціоні.
Загалом, перший досвід заготівлі житнього сінажу в ФГ ім. Івана Франка виявився позитивним, та в майбутньому слід більше приділяти уваги підв’ялюванню маси за заготівлі, яке можна поліпшити за допомогою плющення зеленого жита задля досягнення вмісту СР перед закладкою – не менше 27%, а найліпше 30%.
Отже, житній силос може доповнювати базисні об’ємні корми (кукурудзяний силос, сінаж люцерни), які можна згодовувати всьому стаду, а у разі невисокої їхньої якості – ще й компенсувати ці недоліки.
