Вольфганг Прайссінгер, Гюнтер Пропстмайєр, Сімоне Шерб, наукові співробітники Баварського управління сільського господарства, Інститут годівлі тварин і кормовиробництва (Німеччина)
Грубий корм позитивно впливає на травлення й додатково слугує іграшкою для поросят. Науковці Управління сільського господарства Баварії розбиралися в питанні, чи зменшує споживання корму тваринами, а водночас і їхню продуктивність додавання у раціон люцернового сіна й трав’яних гранул.
У рамках проекту з благополуччя тварин поросятам із Навчально-дослідницького центру в Шварценау (LVFZ) додатково до корму для дорощування давали багату на сиру клітковину кормову добавку. В першому досліді тестували сіно з люцерни, кукурудзяний сінаж і трав’яні гранули. Додавання цих кормових засобів не мало негативного впливу, ані на споживання корму для дорощування, ані на продуктивність тварин контрольної групи в цей період. У наступних 2 дослідах мали перевірити, чи підтвердяться ці результати на практиці (групова годівля, згодовування рідкого корму, Spotmix – кашоподібного корму). У першому досліді застосовували люцернове сіно, у другому – трав’яні гранули.
Побудова дослідів
Для обох дослідів відібрали по 192 поросяти і розподілили їх рівномірно на 2 групи (дослідна й контрольна) за масою, статтю та походженням. Дослідні групи отримували, відповідно, сіно з люцерни або трав’яні гранули як додатковий компонент до основного корму для дорощування. Контрольні групи грубий корм не отримували. Поросят утримували у 16 бухтах по 12 голів на пластиковій підлозі без підстилки. Додаткову клітковину, тобто люцернове сіно й трав’яні гранули, давали із окремих годівниць, відважували залежно від щоденної потреби. Залишки корму щодня збирали і зважували.
Обидва досліди розподілили на 2 фази годівлі. Фаза 1 тривала від 9,5 до 18 кг живої маси, фаза 2 – від 18 до 30 кг (або більше). Споживання корму для дорощування поросят встановлювали щодня для кожної бухти. Живу масу поросят визначали щотижня. Раз на тиждень оцінювали консистенцію фекалій (бали 1–4 від твердої до водянистої). Дослідження корму проводили в лабораторії Баварського управління сільського господарства.
Упродовж обох дослідів усі тварини отримували однаковий корм для періоду дорощування. Це були прості раціони з пшениці, ячменю, екстракційного соєвого шроту (48% протеїну), мінерального корму, соєвої олії й фумарової кислоти. Раціони відповідали перевіреному корму господарства для поросят на дорощуванні.
Люцернове сіно містило 30% сирої клітковини, що вказувало на скошування рослин у фазі початку цвітіння. А вміст СК у гранулах відповідав (згідно з таблицями) фазі прапорцевого листка під час скошування. Аби порівняти кількість спожитого корму для поросят на дорощуванні, люцернового сіна та трав’яних гранул корми довели до 88% сухої речовини.
Оскільки в обох дослідженнях жодна тварина не загинула, дані всього поголів’я могли бути використані в оцінюванні. Динаміка живої маси поросят у обох дослідах була майже ідентичною.
Додавання люцернового сіна
У таблиці представлені добові прирости, споживання корму, а також отримані з цього показники ефективності годівлі обох груп поросят.
Добові прирости групи, де тварини отримували люцерну, становили 524 г – лише трохи нижче, ніж у контрольній з 530 г. Джерело клітковини – люцернове сіно – порівняно з першим дослідом, поросята споживали в меншій кількості за очікувану. Тоді як споживання люцерни у досліді з індивідуальною годівлею наприкінці період дорощування збільшилось на 40 г/гол./добу, в практичних дослідженнях споживання люцерни було меншим удвоє – 21 г/гол./добу. Як у попередньому, так і у поточному тесті в останній тиждень досліджень спостерігали суттєве збільшення споживання люцерни . Поїдання корму для поросят на дорощуванні було задовільним: 912 г/добу в дослідній групі та 888 г/добу – в контрольній. Оскільки тварини, які отримували люцерну, мали вищий показник споживання корму (912 проти 888 г) за аналогічної продуктивності (523 проти 530 г добових приростів), були отримані невигідні показники ефективності годівлі (1,75 проти 1,69 кг корму/кг приросту). Тому витрати на концкорми на 1 кг приросту становили у дослідній групі на 2 євроценти більше, ніж у контрольній. Консистенція калу тварин як дослідної, так і контрольної груп була у нормі.
Додавання трав’яних гранул
Добові прирости в групі, де тварин годували трав’яними гранулами (541 г), були майже ідентичними порівняно з контролем (540 г). На шостому тижні досліду за групової годівлі поросята споживали 40 г/добу трав’яних гранул. У попередньому дослідженні з індивідуальною годівлею свині з’їдали до 65 г/добу. Споживання гранул, особливо на початку періоду дорощування, було значно вищим, аніж люцерни. Коли у поросят контрольної групи поїдання загального корму становило 906 г/добу, у тварин групи з трав’яними гранулами – навіть 927 г/добу. Відповідно, показники 1,96 і 1,72 кг корму/кг приросту жодного впливу додавання трав’яних гранул на ефективність годівлі не показали.
Давати грубі корми доцільно
У досліді з індивідуальною годівлею на станціях автоматичного роздавання корму, а також за годівлі з годівниць Spotmix спостерігали таке: дослідні групи тварин (із додаванням люцернового сіна і трав’яних гранул) також споживали більше корму для поросят на дорощуванні. Втім, ефекту ліпшого перетравлення концкорму завдяки додаванню багатого на сиру клітковину корму не спостерігали.
Позаяк за групової годівлі в годівниці був постійно наявний концкорм, тому грубий корм поросята споживали не охоче. Це може пояснити низьке споживання додаткової клітковини за групової годівлі з годівниць порівняно з дослідом з індивідуальною годівлею на станціях автоматичного подавання корму. Не було встановлено й різниці у консистенції калу. В обох дослідженнях вона була нормальною.
Окрему годівницю з грубим кормом тварини відвідували частіше. До того ж корм поросята сприймали і як їжу, і як іграшку.
Висновки
Додавання люцернового сіна і трав’яних гранул поросятам на дорощуванні насамперед слугує матеріалом для ігор. У попередньому досліді це не призвело до того, що корм для поросят на дорощуванні тварини споживали менше й не мало негативного впливу на їхню продуктивність. Дещо вище споживання корму в дослідній групі з додаванням люцерни призвело до невигідної конверсії корму.
