Арифметика на кукурудзяному полі      

Олександр Гончаров, науковий співробітник з агрономії ТОВ «Агросфера LTD» (Україна)

Відповідь на запитання, скільки буде, якщо два помножити на два, у відомому анекдоті залежала від умов завдання: «Ми купуємо чи продаємо?». Елементарний підрахунок кількості листків на рослині кукурудзи за деяких обставин не зводиться просто до арифметики. Для визначення фази розвитку кукурудзи доводиться уточнювати: «А яку методику ми використовуємо?».

Суми підрахованих листків за використання різних методик відрізняються на 1–3 шт. Під час внесення гербіцидів і проведення позакореневих підживлень неоднозначність інтерпретації стадії розвитку культури може мати негативні наслідки. Існує ризик або припинити внесення гербіцидів зарано, або, що набагато гірше, внести препарат пізніше рекомендованих термінів.

«Подвійна бухгалтерія» або «вища арифметика»?

Найпростіший спосіб дізнатися, скільки листків сформувала кукурудза на певну дату – підрахувати всі листкові пластинки на рослині. Але в США і Канаді його не використовують, а надають перевагу більш заплутаним методикам. Пригадується анекдот про те, що «подвійний» бухгалтерії у нас вчать ще в початковій школі на уроках арифметики: «один пишемо, два в умі!».

Дехто під час підрахунку «ігнорує» реально наявні листки залежно від того, чи є в них «комірець» (листковий вузол), чи ні, або від того, «висить» чи «стирчить угору» кінчик листків.

Існує три основних способи визначення вегетативних стадій розвитку кукурудзи, заснованих на підрахунку кількості листків:

1. Рахують абсолютно всі листки. Навіть ті, що з’явилися буквально в день проведення обстеження.
2. Підраховують тільки «обвислі» листки, тобто ті, які не ростуть чітко вертикально. Причому верхній листок зазвичай не враховують. Цей метод в англомовній літературі називають «droopy leaf method» (облiк “обвислого” листя).
3. Підраховують лише листки, які мають «комірець» (листковий вузол) у місці прикріплення до стебла. Відповідно, в американських або канадських публікаціях ця методика називається «leaf collar method» (облiк листкiв з “комiрцями”). Кількість «врахованих» листків за цим методом зазвичай на 1–2 шт. менше, ніж реально ростуть на рослині.

Перший, округлий, листочок ураховують завжди!

Листки з «комірцями»

Повністю сформований листок кукурудзи в місці прикріплення до стебла утворює кільцеподібне потовщення, яке відрізняється від листкової пластинки та стебла більш світлим забарвленням. Це потовщення називають «листковим вузлом», «листковою подушечкою піхви листка» або «комірцем». Найчастіше вживають термін «комірець».

«Комірець» захищає меристему мiжвузля в процесі росту. Жорстке кільце «комірця» утримує мiжвузля у вертикальному положенні, тобто тимчасово виконує функції механічної опори.

Найпоширеніша в США методика визначення стадій вегетативного розвитку кукурудзи передбачає підрахунок тільки тих листків, які встигли сформувати «комірці». Облік ведуть знизу, з першого округлого листка, і закінчують на верхньому листку з помітним «комірцем».

Молоді листки, які ще не встигли утворити «комірець», до уваги не беруть. Методика обчислень нагадує ситуацію з анекдоту про іноземця, який збирався купити п’ять пиріжків, але забув слово «п’ять». Тому зробив замовлення: «Дайте сім, але два не треба».

Стадії вегетативного росту позначають літерою V, а порядковий номер відповідає числу листків із «комірцями». Появу сходів позначають як VE, наявнiсть рослин із 2-ма «комірцевими» листками – V2 і т. д. Облік триває до переходу рослин у генеративну фазу, тобто до появи суцвiть – волотей. Залежно від тривалості вегетаційного періоду гібридів, кількість листків на рослині може бути від 9–12 (ультраскоростиглі гібриди) до 30–35 (пізньостиглі тропічні). У більшості гібридів, якi вирощують в Україні, кількість листя на рослині перебуває в межах 14–20. Відповідно, їх вегетативний розвиток завершується в фазі V 12–18.

Стадія розвитку культури на конкретному полі визначається станом більшості рослин. Синхронний розвиток рослин у дружних посівах передбачає відхилення в межах одного листка. «Розтягнута» поява сходів може бути причиною рiзкого контрасту між «лідерами» та «аутсайдерами».

Підрахунок «обвислих» листків

Компанії, що спеціалізуються на страхуванні посівів с.-г. культур у США, використовують власну методику для визначення фази розвитку постраждалих від граду, заморозків або затоплення посівів кукурудзи. У листків, які підлягають обліку, кінчик листя зазвичай загинається донизу, тому їх називають “droopy”, тобто «обвислими».

Під час зіставлення результатів підрахунку листя з «комірцями» й «обвислими» кінчиками можна помітити, що droopy-метод «додає» один листок у фазі V5–V6, а за висоти рослин більше 50 см – два.

«Комірці» підрахувати легше, ніж визначати, «стирчить» чи «висить» листя. Особливо в тих випадках, коли через вплив стресу (посухи, заморозків, граду) в рослини сформований слабкий тургор. Тому в згаданих вище страхових компаніях у «сумнівних» ситуаціях воліють підраховувати листки з «комірцями», а потім просто корегують показник за допомогою арифметики: «+1» листок до стадії V6, «+2» – після неї.

Гербіциди: що написано на етикетці?

Регламенти застосування страхових гербіцидів передбачають оптимальні умови застосування, зокрема, певні строки внесення. Адже внесення гербіцидів має ефективно знищувати «чужих» (бур’яни), але при цьому не шкодити «своїм».

Ідеальний термін застосування препарату – це збіг у часі періоду максимальної чутливості бур’янів з максимальною стійкістю культури. При цьому необхідно забезпечити чистоту посівів у гербокритичний період, тобто тоді, коли наявність бур’янів негативно впливає на продуктивність культури.

Гербокритичним є інтервал V3–V8. Кукурудза чутлива до затінення, тому «важке дитинство» в компанії бур’янів обов’язково матиме відчутні наслідки для врожайності. Зі стадії V5 внесення гербіцидів є вкрай небажаним. Пізня обробка гербіцидами – це не захист посівів, це «помста бур’янам» після того, як вони «образили» культуру. І ще один стрес для кукурудзи, який, до того ж, збігається за часом із формуванням генеративних органів.

І діагноз був невірний,
І рецепт неточний …
Терапевт кінчав вечірній,
Фармацевт – заочний.

До фази V8 рослина остаточно визначає кількість рядів зерен у качані. «Хімічна атака» на бур’яни, проведена з запізненням на тиждень, зменшує озерненість качана. Причому негативний ефект пізніх обробок характерний не тільки для гербіцидів групи 2,4-Д, 2М-4Х і дикамби, але й для сульфонілсечовин. Тому, до речі, в Канаді препарат із д.р. форамсульфурон + йодосульфурон + антидот рекомендують вносити до стадії V4, а у Великій Британії – до стадії V5 включно. В Україні фірма-виробник цього гербіциду ненав’язливо «натякає» аграріям про можливості застосування препарату в стадії V8 і навіть V10 без негативних наслідків на культуру. Спокушають тим, що є успішний досвід…

Для страхових гербіцидів «вікно застосування» інтерпретується відповідно до методики підрахунку листків із «комірцями». Вказується навіть інтервал, наприклад V3–V5. Але в Україні (як і в інших пострадянських державах) немає стандартної методики визначення стадії розвитку кукурудзи. Регламенти застосування припускають, приміром, внесення в фазі 3–5, або 2–7 листків культури. Втім, деталізованої інформації наразі немає. За якою методикою рахувати листки – всі підряд чи з «комірцями»?

У США терміни внесення «старих», розроблених в минулому столітті препаратів, вказувалися «з № по № лист». При цьому виробники гербіцидів використовували специфічну методику підрахунку листя: перший закруглений листок ігнорували, верхній – теж. У результаті кількість листків, визначених за цією методикою, була практично аналогічною кількості листкiв із «комірцями».

Спроби СРСР «наздогнати і перегнати США» у виробництві пестицидів переважно обмежувалися операціями «купити / вкрасти / копіювати». Тому радянські та пострадянські регламенти внесення «амінки» й «діалену» навряд чи відрізняються від американських. Відповідно, можна обґрунтовано припустити, що третій листок – це V3, а п’ятий – V5. Якщо сумніви щодо термінів внесення будь-якого гербіциду залишаються, то варто ознайомитися з регламентами застосування аналогічного за складом і концентрацією д.р. препарату в США, Канаді чи Австралії.

Розтин покаже …

Кількість листів – це зручна ознака для візуального визначення темпів росту та розвитку рослини. Зазвичай помітна кореляція між темпами появи листя, ростом кореневої системи, закладенням і формуванням генеративних органів. Утім, трапляються й винятки.

Листя може загинути через пошкодження градом або морозом. Пошкоджена рослина відновлюється, але кількість листків, що з’явилися після стресу, не відповідає реальній стадії розвитку кореневої системи та генеративних органів. Це може викликати проблеми під час внесення гербіцидів. Рослина, яка візуально відповідає стадії V5, наприклад, реально перебуває в стадії V8.

Причиною неправильної оцінки також може бути «скидання» нижнього листя рослинами в фазі V9–V12. Такі посіви гербіцидами вже не обробляють, але помилка під час визначення термінів підживлення або зрошення може мати негативні наслідки.

Ситуація нагадує анекдот про лікаря, в компетентності якого засумнівався пацієнт. Пацієнт сказав, що він проходив обстеження в інших лікарів, знахарів та шаманів і жоден не підтверджує його діагноз. Лікар не став сперечатися й запропонував почекати до розтину.

На щастя, з декількох сотень тисяч рослин, які ростуть на полі, можна без наслідків пожертвувати десятком «кандидатів на розтин» для встановлення істини. І своєчасно з’ясувати, чи правильно поставили «діагноз» за кількістю листків.

Технологія «операції» проста. Вам потрібно буде взяти (викопати або просто витягти з ґрунту) рослину. Потім ножем розрізати стебло і підземну частину рослини поздовж та уважно розглянути поздовжній перетин кореня й нижньої частини стебла.

Розрахунок за міжвузлями

Стебло кукурудзи, як і належить злаковим рослинам, схоже на телескопічне вудилище. Кількість вузлів (і міжвузлів) у ранніх гібридів 10–14, а у пізніх – до 30–40. Кількість зближених підземних міжвузлів від 3 до 10, а надземних – від 6 до 30.

Ріст міжвузлів починається з нижніх вузлів, причому їхнє формування та поява листя відбувається синхронізовано. Перші 5–6 листків називають «зародковими», вони під час переходу рослини до генеративної фази відпадають. Саме ці листки підраховують агрономи перед внесенням страхових гербіцидів.

Поява 6 або 7 листка сигналізує про те, що точка росту (апікальна меристема стебла) почала підніматися над поверхнею ґрунту. Відповідно, вона стає вразливою для впливу таких факторів, як температура (заморозки), механічні пошкодження (град та інші травми) і дія пестицидів. До появи точки росту над поверхнею ґрунту посіви непогано відновлюються після заморозків, граду та інших несприятливих чинників, які пошкоджують надземну частину рослини.

Після винесення точки росту на поверхню ґрунту рослини стають набагато чутливіші до пошкоджень надземної частини. Після зародкових листків з’являються справжні, в пазухах яких формуються «проекти» качанів. Вплив на майбутні генеративні органи гормональних (ауксиноподібних) 2,4-Д гербіцидів (а також дикамби і клопіраліду) перешкоджає їх нормальному розвитку через утворення гормонального «хаосу» в рослині. Препарати з групи сульфонілсечовин також можуть негативно вплинути на формування качана.

«Розтин» рослини дає змогу з’ясувати, де саме перебуває точка росту. А також скільки підземних і надземних міжвузлів встигли «витягнутися».

Довжина першого надземного міжвузля здебільшого становить від 1,2 до 2,0 см. Листок, який розташований безпосередньо над ним – зазвичай п’ятий за рахунком. Його можна знайти, розглянувши місце прикріплення оболонки до вузла. Цей листок є зручною «точкою відліку», від якої можна почати підрахунок листків із «комірцями». Наприклад, якщо вище п’ятого листка розміщено ще шість листків із видимими «комірцями», то підрахунок проводиться за формулою 5 + 6 = 11. Отже, така рослина перебуває в стадії V11.

Подібні маніпуляції рекомендується робити заздалегідь, під час планування гербіцидних обробок посівів. Прогноз подальшого розвитку рослин з урахуванням приблизних термінів появи листків дає змогу оцінити можливості й ризики та уникнути негативного впливу від пізнього застосуванні гербіцидів. Бо «граблі б’ють рідко, але влучно».

Таблиця 1. Порівняння результатів різних методик із визначення кількості листків на рослині кукурудзи

Таблиця 2. Компоненти структури врожаю та стадії розвитку кукурудзи