Нині зростання вартості насіння, добрив, паливно-мастильних матеріалів,
засобів захисту рослин тощо спонукає або спонукатиме найближчим часом
агровиробників шукати шляхи підвищення ефективності їх використання.
Ключ до підвищення ефективності лежить у зміні й удосконаленні методів
обліку, управління та контролю за ресурсами.
Метою такого управління є отримання максимального прибутку за умови
оптимізації виробництва на кожному полі та гектарі. З цього й починається точне землеробство – управління продуктивністю посівів із урахуванням умов кожного поля або його окремих зон. Отож догляд за посівами відбувається залежно від реальних потреб вирощуваної культури саме на цій ділянці. Ці потреби визначаються за допомогою сучасних технологій – датчиків, метеостанцій, супутникового моніторингу, агрохімічного аналізу тощо.
Проте самі по собі ці дані мало чим можуть бути корисними без засобів накопичення статистики, аналітики та аналізу, адже корисна не сама інформація, а сформовані на її основі висновки й рекомендації для прийняття рішень. Саме тому першим кроком на шляху до впровадження нових підходів ведення агробізнесу є усвідомлення проблем власного виробництва і вибір комп’ютерної системи управління.
Аудит земельного банку
Доволі часто власник господарства не знає реальні його площі – цифри досить відносні. Коли немає точних контурів полів і як наслідок – точної їх площі, це зазвичай б’є по гаманцю аграрія, адже фактична собівартість оброблюваного гектара може виявитись значно меншою ніж на папері. Не менш важливим є контроль кадастрових питань: кому належить пай, коли закінчиться договір оренди тощо. Бувають і такі випадки коли пай, наприклад, перебуває у межах водойми. Проте пайовик справно отримує за нього кошти.
Відмовившись від «фантомних» паїв виробник теж може зекономити. Коли з документацією на права оренди все в порядку, у рейдерів менше шансів вихопити «ласий шматок» чужого поля. Тому дуже важливо, аби обрана система управління перш за все давала відповіді на всі питання стосовно площі й меж полів, вчасно нагадувала про потребу переоформити договори оренди. Інтегрувати інформацію в неї можна зазвичай трьома шляхами – знайти свої поля на карті й власноруч позначити їхні межі, завантажити до системи ортофотоплан із дрона або обійти межі поля пішки з геоприв’язкою.
Сівозміна й технологічні карти
Частина проблем на господарстві є суто організаційними – формування сівозміни, підрахунки собівартості, необхідної кількості добрив та ЗЗР на гектар, проте відбирають багато часу і, як правило, систематично не зберігаються. Будь-яка система управління має забезпечити доступність цієї інформації для всіх осіб, відповідальних за прийняття рішень у господарстві. Формування сівозміни є фундаментом для планування сезонних робіт і витрат як по окремому полю, так і по господарству загалом. Бажано, аби система давала рекомендації стосовно вибору культури на
основі попередника, з врахуванням ґрунтово-кліматичних умов поля. Окрім цього, важливим моментом є можливість зберігання в системі даних агрохімічних обстежень ґрунту (хімічний аналіз, щільність, рН тощо) з наступною побудовою картограм і визначенням зон неоднорідності. Останні надалі використовують для побудови карт-завдань для техніки і диференційованого внесення добрив. Те саме стосується й регулювання густоти посіву відповідно до продуктивності ділянки поля. Технологічні карти мають містити у собі перелік робіт, необхідні дані про техніку, виконавців, витрати тощо.
Дуже добре, коли система обладнана спеціальними калькуляторами для обчислення
норми внесення добрив під культуру з урахуванням винесення елементів живлення культурою, забезпеченості ними ґрунту та генетичного потенціалу врожайності культури. До того ж корисними є опції з розрахунку норм внесення і гектарної вартості пестицидів, розрахунок вартості посівної одиниці насіння, калькулятори форсунок та сходів культури.
Аналітика, звітність, контроль
Закриття нарядів виконаних робіт, створення й підписання шляхових листів та актів списання відбирає дуже багато часу, а звітність щодо витрачених матеріалів формується на основі залишків на складах. Досить часто не можна відразу порівняти планову і фактичну витрату матеріалів, а лише після підбиття підсумків. Тому дуже важливо, аби система допомагала економити час і наводити лад у документообігу, інтегрувалася з системами бухгалтерського обліку й при цьому зменшувала негативний вплив людського фактору. Такий підхід також знизить ризик крадіжок. Управлінська система відкриває можливість планування і контролю його дотримання, обґрунтування прийнятих рішень, якщо вони відхиляються від затвердженого плану.
Відстежування вегетації
Контроль вегетації рослини починається з моменту появи сходів. Власне, вже тоді можна зробити перші висновки про майбутню врожайність й, зокрема, оцінити якість посівних робіт. Проблематичним є підрахунок польової схожості, оскільки часто дані, надані керівництву, можуть не відповідати дійсності. Тому добре, коли система може порахувати кількість схожих рослин на всьому полі самостійно на основі знімків високого розширення або ж інтегрувати ці дані з інших джерел.
Після появи сходів дуже зручно відстежувати динаміку їхнього росту та розвитку дистанційно. Дивлячись на поля з землі, аграрій ніколи не оцінить справжній стан посівів і масштаби проблем із вегетацією, якщо вони є. Тому найперше, що очікують від системи протягом вегетації культури – це якісний моніторинг посіву з супутникових знімків високої якості або обробка зображень із дронів. Використовувати можна один або декілька вегетаційних індексів, найпоширенішим лишається NDVI. Брати до уваги можна також і звичайні RGB-знімки. Втім, вся ця інформація корисна лише для тих, хто збирається потім шукати відповіді на те, чому вегетація погіршилася – робити рослинну діагностику, додаткові підживлення тощо, адже це потребує додаткових коштів. Виявлення та виділення зон із проблемною вегетацією полегшує роботу агронома, оскільки він ще до прибуття на поле знає, яку його ділянку слід ретельно оглянути.
Звісно, в системі має бути передбачено збереження звітів польових оглядів, фотографій, відео тощо. Це, з одного боку, полегшує роботу агронома – бо всі замітки в нього під рукою і в одному місці, а з другого – свідчить про те, що агроном справді був на полі.
Добре, коли в системі можна переглянути карти рельєфу будь-якого з полів господарства. Адже особливості рельєфу впливають на температуру, вологість, твердість, рН ґрунту, забезпеченість рослин елементами живлення тощо. Приміром, за словами фахівців аналітично-управлінських систем, де клієнтам надають інформацію про рельєф, на полях зі схилами ›5° врожайність може знизитися до 45% порівняно з рівнинами внаслідок вітрової й водної ерозії, змивання насіння, добрив, ґрунтових гербіцидів тощо. Тож ця інформація може бути корисною для аграрія, її можна використовувати від прогнозування перебігу певних процесів на полі до прийняття рішення про доцільність вирощування на ньому тієї чи іншої культури.
Врахування кліматичних умов
Коли очікувати на появу сходів, чи достатньо вологий ґрунт, на яку глибину сіяти і загортати добрива, чи є ризик вимерзання, чи сприятливі умови для внесення пестицидів – ці питання щосезону ставлять собі, мабуть, усі аграрії.
Прогнозування погоди, моніторинг температури та вологості ґрунту й повітря, аналітика сум активних і ефективних температур,
підрахунок суми опадів із прив’язкою до динаміки вегетації культури, як мінімум, можуть бути додатковим аргументом для проведення тієї чи іншої агрооперації або підґрунтям для прогнозування врожайності.
Телематика й відстежування техніки
Телематика – це технологія виміру різноманітних параметрів за допомогою спеціальних датчиків, котрі можуть міститися де завгодно: в ґрунті, на техніці, на елеваторі тощо.
Проте знову ж таки самі по собі ці дані мало чим можуть бути корисними без їхньої візуалізації, аналітики і формування висновків. Тому система має не тільки акумулювати, а й обробляти ці дані у формі звітів, картограм,
графіків або порівняльних залежностей. Приміром, датчики і системи GPS-навігації на
тракторі або іншій енергомашині можуть розповісти про те, наскільки якісно відбувається обробіток ґрунту або інші агрооперації, про швидкісний режим, простої техніки, витрати палива чи взагалі про місцезнаходження техніки й траєкторію її руху. Окрім цього, сільгоспвиробник отримує інформацію про пропуски й перекриття, що в майбутньому допоможе відрегулювати агрегати та зменшити витрату ресурсів.
Наприклад, дуже зручною є опція розрахунку довжини гону для роботи обприскувача. Користуючись нею агроном завчасно знає, коли у баку обприскувача має закінчитися робочий розчин, підвезти його максимально близько й оптимізувати роботу обприскувача шляхом побудови маршрутів його руху.
Інформація про місцезнаходження техніки є необхідною під час оплати роботи механізатора, оскільки система надає точні дані про виконання або невиконання плану тощо.
Незамінна телеметрія й під час збирання врожаю, починаючи від розуміння, де саме
перебуває техніка та побудови логістики до відвантаження зібраного врожаю, при цьому запобігаючи крадіжкам.
Також за допомогою спеціальних датчиків можна побудувати карту врожайності поля
(хоча датчики потрібно постійно калібрувати і на практиці зібрати дані щодо урожайності в онлайн-режимі доволі важко), що в сукупності з картами рельєфу, аналізів ґрунту, температури, вологості та вегетації дасть найповнішу картину щодо потенціалу родючості кожного поля або окремих його ділянок.
Звісно, зазначені вище кейси є неповним переліком того, що можуть виконувати подібні системи. Той, хто говорить «Навіщо мені впроваджувати ці системи й технології?» й переконаний, що його господарство і без цього добре працює, ще не усвідомив та не окреслив для себе ті проблеми, які заважають його бізнесу стати ще прибутковішим. Можливо, він збагне це найближчим часом через підвищення собівартості або внаслідок інших чинників, а, можливо, цього ніколи не станеться.
Проте конкурентними лишаються ті, хто є гнучким до змін й потреб ринку та ті, хто розуміє, що на виробництві завжди є що вдосконалювати.
