Ізабель Хенніг-Паука, керівник клініки для свиней Університету ветеринарної медицини Відня (Австрія)
Кашель знижує продуктивність тварин та збільшує виробничі витрати. Виною всьому слугують інфекції та/або помилки в утриманні свиней. Та аби запобігти захворюванням дихальних шляхів фермер може вжити певних заходів.
Існують ефективні вакцини проти основних збудників респіраторних захворювань свиней. Та попри це, такі захворювання є однією із трьох причин найвагоміших економічних втрат свинарських господарств. Інші дві – діареї та порушення відтворної здатності тварин. Здебільшого через хвороби дихальних шляхів фермери змушені застосовувати антибіотики у лікуванні. Часті летальні випадки, малі добові прирости, підвищені витрати на лікування, гнізда із нерівномірно розвиненими поросятами та свині з малою масою – все це потребує значних коштів.
Якщо фермер проводить вакцинацію або лікує хворих тварин, це може погіршити споживання ними води та корму. Через проблеми із респіраторними органами існує велика ймовірність того, що у стаді можуть виникнути ще й інші хвороби: проноси і виразки шлунку.
Часто причину респіраторних захворювань називають «комплекс респіраторних захворювань свиней» (PRDC), бо йдеться про прояв хвороб на початку і в кінці періоду відгодівлі, де задіяні багато різних чинників (див. рис.).
Складна діагностика
Ветлікар має відібрати певних тварин або проби для діагностики. Проте виконати це не так уже й просто. Тварини на хронічній стадії захворювання часто відстають у рості, вже пройшли курс лікування, мають скуйовджений волосяний покрив та неспокійні. Тож вони – не зовсім вдалий вибір для визначення причин захворювання. Для подальших досліджень ветеринар має обрати щонайменше 2–3 свиней, які мають добре виражені симптоми хвороби та яких ще не лікували.
У кожному стаді буде підтверджена наявність різних збудників. Ветлікар із комплексу результатів досліджень повинен обрати той метод лікування, який справлятиме найліпший ефект на здоров’я стада.
Результати огляду легень у забійному цеху (уражені частки і розмір ураження) можуть надати багато інформації про те, який саме збудник викликав захворювання у стаді. Тож, з одного боку, з’являється шанс спрогнозувати можливі економічні збитки, з другого – є змога перевірити ефект від вжитих заходів.
Інфекційні чинники
Бактерії, віруси, а іноді навіть паразити можуть бути причиною виникнення захворювань дихальних шляхів. Отже, первинні хвороботворні збудники:
- вірус репродуктивно-респіраторного синдрому свиней (РРСС);
- вірус грипу типу А;
- Actinobacillus pleuropneumoniae;
- Mycoplasma hyopneumoniae (M. hyo).
Вірус РРСС і M. Hyo безпосередньо впливають на рентабельність господарств, адже вони підсилюють хвороботворну дію одне одного. Якщо M. Hyo спочатку уражує миготливий епітелій, а з ним і захисні сили верхніх дихальних шляхів, то вірус РРСС шкодить фагоцитам нижніх дихальних шляхів. Цирковірус свиней типу 2 (PCV2) може погіршити імунну відповідь організму на збудників хвороб, і тому є важливою причиною виникнення хвороби.
Принципово перенесення збудника та захворювання стада виникає тоді, коли будуть виконані три умови:
- інфіковані тварини виділяють мікроби;
- чутливі тварини «підхопили» хвороботворні мікроби;
- достатня порція інфекції.
Більшість збудників часто можна виявити і в здорових тварин також. Це означає, що захворювання можуть спричинити й інші, неінфекційні, чинники.
Неінфекційні чинники
Існує безліч регіональних, часових та специфічних для господарства неінфекційних чинників, які безпосередньо впливають на здоров’я дихальних шляхів тварин у стаді. Вони можуть чинити пряму хімічну або фізичну дію на дихальні шляхи (наприклад, аміак, пил, протяги), а також слугувати причиною стресу, який послаблює захисні сили організму (як-от: перегрупування, канібалізм). Або призвести до інфекційного навантаження та інтенсивного перенесення збудників між різними групами тварин у стаді (наприклад, незадовільні чистка й дезінфекція, змішування різних вікових груп).
Так, у приміщеннях із системою холодного утримання тварин зазвичай повітря чисте та хорошої якості, однак різкі перепади температури впродовж доби можуть негативно впливати на здоров’я свиней. А у закритих свинарниках перепади вологості повітря можуть мати негативний ефект. Поєднання високої вологості повітря (80%) із низькою температурою (<15°С) може призвести до переохолодження тварин, що робить їх особливо чутливими до респіраторних захворювань. Низька вологість повітря (<40%) у поєднанні із високою температурою (>20°С), навпаки, через висушування слизових оболонок можуть зменшити ефективність очищення миготливого епітелію. Незахищені від протягів тварини часто поводяться активніше, що підвищує концентрацію пилу в повітрі приміщення, що, своєю чергою, призводить до інтенсивного поширення збудників.
Ефективні заходи
Оскільки збудники респіраторних захворювань можуть передаватися насамперед із повітрям, краплями слини та за контакту тварин носами, ефективним буде обмеження контактування тварин між собою, наприклад за допомогою встановлення надійних перегородок між бухтами. Також варто утримувати не більше 12 свиней у бухті. Якщо в закритих господарствах окремі виробничі ділянки, приміром дорощування поросят, постійно зайняті, порівняно з господарствами, які займаються лише відгодівлею, підвищується ризик виникнення захворювань дихальних шляхів, попри те, що небезпека занесення збудника новими тваринами є низькою. Перелічені у плані Мадека (Madec) заходи (20 пунктів) для попередження асоційованих із PCV2 хвороб слугують для мінімізації ризику респіраторних захворювань у стаді.
У дослідженнях ефективності вакцин проти збудників респіраторних захворювань було доведено їхній захисний ефект. Однак на практиці щеплення не завжди є успішним. Часто відповідальність за це несуть мультифакторні причини захворювання, а також наявність одночасно багатьох збудників. Звісно, завдяки лише розробленим наразі вакцинам збудник не зникне повністю. Втім, щеплення може зміцнити імунітет тварини щодо певного збудника, що, своєю чергою, призведе до підвищення продуктивності завдяки поліпшенню клінічних симптомів.
Для кожного господарства рекомендовано проводити вакцинацію проти PCV2 та Mycoplasma hyopneumoniae. Описані неінфекційні чинники, які безпосередньо впливають на здоров’я дихальних шляхів, не можна компенсувати щепленням. Проте подекуди вони є причиною недостатньої ефективності вакцинації.
