Олена Безкровна, канд. біол. наук (Україна)
Перед настанням весни саме час оглянути плодові дерева і «підлікувати» їх напередодні нового сезону.
Питання про викорінювання дерева постає, коли ушкодження сягає значних масштабів. Зокрема, це пошкоджені чи відламані скелетні гілки, оголення значної частини деревини, відшарування великих ділянок кори, дупла, погризення на стовбурі, наслідки пожеж. Таке дерево має жахливий вигляд, проте воно все ще живе і плодоносить, тому й спилювати його шкода.
Причини ушкодження
До пошкоджень дерев призводять грибні інфекції, ураження трутовиком, бактеріальний і грибний рак, короїди, вірусні та морозні ушкодження, що ослаблюють дерево й слугують спусковим механізмом для інших травм.
Пацієнт скоріше живий, аніж мертвий?
Як прийняти правильне рішення щодо викорінювання чи реанімації? Вироком для дерева є плодові тіла трутовиків, вірусні хвороби, рак, моніліальний опік. У решті випадків залежно від важкості пошкоджень можна спробувати врятувати дерево.
Фітофторозна гниль кореневої шийки
Виникає зазвичай внаслідок занизького висаджування дерева (шийка має бути на 5 см вище рівня землі) або замокання коренів. Кора прикореневої шийки темніє, зʼявляються тріщини, з яких сочиться рідина, і кора відшаровується. Хвороба розвивається дуже швидко. Часто подібні ушкодження утворюються внаслідок морозобоїн із вторинним зараженням грибом. У такому разі кореневу шийку вивільняють, хвору кору обрізують. Чистити необхідно до здорової деревини, рани замазувати пластичним садовим варом. Якщо деревина ушкоджена, дерево загине швидко. Дезінфікувати рани можна препаратом Максим® 480 FS, т.к.с. (48 г/л флудиоксонілу) або натирати місце пошкодження кінським щавлем. Землю у посадковій ямі слід замінити.
Моніліальний опік
У молодих дерев за моніліального опіку засихають спочатку окремі гілки, а потім усе дерево. Пізніше проявляється моніліальна гниль. Це концентрична білувата гниль, округла за формою, що утворюється переважно на боці уражених плодів. Хвороба уражує груші, яблука й абрикоси у серпні – вересні. Підгнилі плоди лише підтверджують діагноз. Для боротьби з монілізіом потрібно рано навесні, приблизно у кінці лютого – середині березня, до набухання бруньок, обробити дерево і ґрунт навколо нього сумішшю: 100 г мідного купоросу, 200–300 г залізного купоросу і 500 г карбаміду/10 л води. Надалі по листках після відцвітання обробити фунгіцидом із додаванням у бакову суміш борної кислоти, сульфату цинку й прилипача. У фазі росту плодів дерева – Топсін-М (тioфaнaт мeтил, 700 г/кг, 70% з.п.) або Фольпан (фoлпeт, 50% з.п.) + 20–30 г карбаміду + мікроелементи + прилипач. Від розвитку можливої моніліальної гнилі допоможе Тельдор (фенгексамід, 500 г/кг). Усі уражені гілки негайно вирізають і спалюють. Після опадання листя в саду можна провести обприскування бургундською сумішшю або залізним купоросом. Побілка на зиму бажана із додаванням до вапна 100–150 г мідного купоросу.
Витікання камеді найчастіше виникає на рослинах, що мають механічні пошкодження кори і деревини, постраждали у період зимівлі й мають підмерзання, морозобійні тріщини, сонячні опіки тощо або ураження грибними хворобами (кокомікоз) та вірусами. У сливи й вишні із тріщин кори штамбу та гілок витікає прозора жовтувата чи брунатна рідина (камедь), яка потім застигає у вигляді утворів різної форми. Це послаблює дерево і призводить до його загибелі. Також викликає захворювання надлишок у ґрунті вологи та азоту й розміщення рослини на кислих, запливаючих ґрунтах.
Під час догляду за деревами варто проводити комплекс заходів, що підвищують їх зимо- і стійкість до шкідників, не допускати механічних пошкоджень кори штамбу та гілок. Рани слід негайно зачистити й продезінфікувати розчином мідного купоросу (100 г/10 л води). Хворі місця після очищення відмерлої кори натирати листками щавлю (2–3 рази через 5–10 хв), а потім замастити садовим варом чи обв’язати поліетиленовою плівкою, обов’язково затінивши її папером, картоном чи іншим матеріалом. Для запобігання сонячним опікам – обприскувати дерева вапняним молоком восени і рано навесні. Наприкінці літа бажано внести вапно: на важких ґрунтах по 250 г, а на легких – по 150 г/м2 площі.
Вірусні хвороби
За перших ознак захворювання уражену гілку слід вирізати й спалити, запобігаючи таким чином поширенню захворювання. Місце зрізу обробити згідно з загальними рекомендаціями. Сильно уражене дерево підлягає викорінюванню.
Чорний рак
Невелику уражену ділянку можна видалити, зачистивши кору, яку потім одразу зібрати й спалити. Ефективним проти захворювання є фунгіцид Віта-класик (тирам, 200 г/л + карбоксил, 200 г/л) та біопрепарати типу Триходермін (спори гриба Trichoderma lignorum, 2 млрд/см3). Перед дозріванням плодів доречно повторно обробити дерева пастою із додаванням фунгіциду широкого спектра дії.
За ураження кореневим раком – видалити нарости на коренях, продезінфікувати кореневу систему 1%-вим розчином мідного купоросу (100 г/10 л води).
Підпали (пожежа)
Уражені штамби очищують жорсткою щіткою від відмерлої кори, фарбують спеціальною садовою фарбою без розведення її водою. У складі цієї фарби вже є фунгіцид і вона виконує захисні функції вару чи глини. Як варіант – обробляють мідним купоросом, замазують сумішшю червоної глини і коровʼяку, замотують у мішковину. Якщо виявили короїда – обробляють інсектицидом. Розчищують пристовбурові кола для упередження подальших підпалів.
Погризення
Вирівнюють, зачищають, обробляють рану (щоб не інфікувалася) і прививають черенками із цього самого дерева із відстанню між ними 2–3 см, забинтовують. Крону сильно підрізають, позаяк ушкоджена провідна система не забезпечить її елементами живлення.
Інший варіант – зрізати все горизонтально рівно, трохи нижче місця обгризення, обробити садовим варом, пеньок ізолювати плівкою від води та для захисту камбію.
Розщеплені дерева із цілою корою ростимуть, тож для уникнення перекосу їх слід обрізувати.
Дупла
