Учасники ринку зазначають, що українські виробники часнику вже навчилися пакувати продукцію, розібралися з документацією, налагодили логістику і цьогоріч вперше заклали часник на зберігання, але підвела якість і погана врожайність.
Про це розповіла керівниця часникової компанії СП «УкрАП» та співзасновниця «Вітамінної коробки» Ганна Морозова, пише agroportal.ua.
«Подібна ситуація вже мала місце три роки тому, коли була холодна весна, а потім дуже спекотне літо. Якби цьогоріч не підкачала якість, то можна було продати набагато більше часнику з України, адже були запити з різних країн. Є попит на український часник, додану вартість, порошок, чорний часник із багатьох країн. При цьому хочу відмітити, що часник зазвичай іде в комплексі з іншою продукцією через те, що багато країн не знає, що в Україні є часник відповідної якості. Постачальники звертаються із запитами на батат, цибулю та інші овочі, а коли дізнаються, що є й часник — замовляють і його», — сказала Ганна Морозова.
За її словами, цього сезону вперше кілька компаній заклали часник на зберігання в холодильні камери з метою продажу в пізніші терміни, коли ціни піднімуться.
«Уперше за 10 років відбулося закладання українського часнику на зиму. Це вже свідчить про більш вдумливу стратегічну історію українського часниківництва. І це — круто», — переконана керівниця.
Вона додала, що вже зараз великі торговельні мережі закрили позицію «український часник» і відповідно відкрили позицію імпорту.
«Торговельні мережі, як правило, працюють за принципом наявності продукції, а якщо на ринку немає продукту чи трапилися якісь перебої, то вони просто закривають позицію «український часник» і дають зелене світло імпорту», — пояснила пані Ганна.
Експертка зазначила, що ціни на часник на внутрішньому ринку цього сезону були на рівні 38-42 грн/кг. Тому різниці між експортною та внутрішньою ціною фактично не було.
«Але питання скоріше не в ціні реалізації, а в собівартості продукції та розумінні маржинальності. Уже немає такої хвилі, щоб усі масово вирощували часник, і це правильно. Прийшло розуміння, що часник — це не та культура, на якій можна заробити в перший рік, вона потребує планування на 3-5 років. Лише розглядаючи часниківництво як довготривалий проєкт, можна отримати результат», — вважає Морозова.
На думку керівниці проєктів Асоціації виробників часнику України Юліанни Мусси, український ринок часнику розвивається непоганими темпами.
«Фермери навчились вирощувати часник, і вже сьогодні з 1 га маємо врожайність мінімум 6 тонн. Є господарства, де збирають 8-10 т/га, а один фермер показав результат 15 т з 1 га. Це дійсно виняток для українського часниківництва», — розповіла пані Юліанна.
За даними Асоціації виробників часнику України, у 2020 році під часником у країні було близько 2 тис. га. На 2021 рік прогнозується збільшення площі до 3,5 тис. га.
«Завдання експортерів часнику — збільшити його поставки до країн ЄС, тому що всім відомо, що український часник посідає там уже особливе місце. Але є низка проблем, які зупиняють розвиток часниківництва: експортери стикаються з неякісною продукцією, відсутністю супровідних документів і контролем якості від складу до кінцевого споживача. Треба розуміти, що український часник не проходить таку обробку як китайський, який може зберігатись довше. Тому виробникам цього продукту потрібно діяти швидко й правильно: зберігати належним чином, правильно транспортувати», — зазначила фахівчиня.
Вона вважає, що в державі має бути стратегія щодо підтримки свого продукту: на час продажу українського часнику, а це вересень-листопад, український ритейл повинен відкрити двері для вітчизняного виробника.
«Очікується, що на ринку українського часнику буде дефіцит, як і минулого року. Найкращу продукцію українські фермери вже експортували, залишились невеликі обсяги в холодильниках, які або законтрактовані, або чекатимуть кращої ціни. Прогнози в січні та лютому для українського часнику — це мінімум 150 грн, але може дійти і до 180 грн/кг. Звісно, сьогодні Єгипет і Китай відіграють значну роль в імпорті свого товару до України. Але не треба забувати про якість», — спрогнозувала експертка.
За її словами, у 2021 році можливі два варіанти розвитку галузі часниківництва — за рахунок великих агрохолдингів, які будуть використовувати механізацію, або ж кооперативів, кластерів, об’єднань невеликих виробників.
«Малий фермер не може забезпечити належним чином зберігання продукту, сформувати об’ємну партію для торговельної мережі чи на експорт, не має чіткого розуміння, куди продавати свій товар. Тільки системність допоможе в правильній реалізації та виведе галузь часниківництва на новий рівень», — переконана Юліанна Мусса.
