Україна посідає передостаннє місце у списку за співвідношенням експорту-імпорту насіння із показником у -423 млн дол. США.
Про це повідомив завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», д.е.н. Олександр Захарчук.
Він зазначив, що в умовах глобалізації жодна країна не забезпечує себе насінням на всі 100 %, неодмінно зберігаючи при цьому частку власного виробництва цього специфічного товару з високим вмістом інтелектуальної власності. Адже вартість 1 тонни насіннєвої пшениці дорівнює вартості 5-10 тонн товарного зерна пшениці. Продавши за кордон 1 тонну насіннєвої кукурудзи, можна придбати до 50-70 тонн товарного зерна кукурудзи,.
Тож, як вважає експерт, найвагомішим показником ефективності розвитку країни на світовому ринку насіння є співвідношення експорту цього виду сільгосппродукції до його імпорту. Адже основні країни-експортери насіння є одночасно й найбільшими імпортерами.
За даними Міжнародної насіннєвої федерації (ISF), найбільший імпорт насіння у грошовому вираженні щорічно здійснюють такі країни:
- Нідерланди – 1017 млн дол;
- Сполучені Штати Америки – 1003 млн дол;
- Франція – 769 млн дол;
- Німеччина – 693 млн дол;
- Італія – 540 млн дол;
- Іспанія – 531 млн дол;
- Мексика – 455 млн дол;
- Російська Федерація – 442 млн дол;
- Україна – 439 млн дол;
- Китай – 366 млн дол.
У топ-10 експортерів насіння входять:
- Нідерланди – 2040 млн дол;
- Франція – 1801 млн дол;
- Сполучені Штати Америки – 1712 млн дол;
- Німеччина – 783 млн дол;
- Угорщина – 480 млн дол;
- Італія – 387 млн дол;
- Данія – 312 млн дол;
- Румунія – 296 млн дол;
- Чилі – 285 млн дол;
- Канада – 282 млн дол.
“України немає ані у топ-10, ані у топ-20 країн-експортерів насіння. Наша держава посідає скромне місце у кінці цього списку з результатом у 13-15 млн дол. США на рік” – сказав пан Олександр.
За результатами проведеного науковцями Інституту аграрної економіки дослідження, позитивні надходження від експорту насіння порівняно з його імпортом мають лише Нідерланди (+1023 млн дол. США), Франція (+1032 млн дол. США), Сполучені Штати Америки (+709 млн дол. США) та Німеччина (+90 млн дол. США).
Решта провідних країн-експортерів насіння мають негативне сальдо експортно-імпортних операцій з насінням, зокрема: Китай – -161 млн дол США), Італія – -173 млн дол. США), Іспанія та Мексика – по -268 млн дол. США).
Україна ж, за розрахунками вчених Інституту аграрної економіки, посідає передостаннє місце у списку за співвідношенням експорту-імпорту насіння із показником у -423 млн дол. США.
Гірший показник має лише Російська Федерація – -440 млн дол. США), зауважив експерт.
На його думку, нагальною потребою сьогодення є створення умов для переважного використання насіння вітчизняної селекції, забезпечення продовольчої безпеки держави, а також сприяння реалізації потенціалу України щодо нарощування експорту насіння до 1,5 млрд дол. США
Захарченко наголосив, що важливо визначити подальші шляхи покращення якості українського насіння, особливо гібридів; розробити механізми боротьби з фальсифікатом насіння; запровадити підтримку українського насінництва на внутрішньому ринку; збільшити надходження коштів за рахунок сплати ліцензійних та селекційних платежів для підтримки вітчизняної селекції.
“Реалізація цих заходів сприятиме визнанню українського насіння іншими державами та отриманню дозволу на його продаж на території ЄС, що необхідно для диверсифікації виробничих потужностей по всій Європі, зменшення ризиків виробництва в одній кліматичній зоні та запровадження цивілізованого обігу насіння на внутрішньому ринку з можливістю виходу на найкращі ринки Європи та світу” – підсумував науковець.
