Франц Тіфенталлер, начальник сектору кормів Сільськогосподарської палати Верхньої Австрії
Часто під кінець року не лише бракує консервованих кормів та сіна, а й погіршується їхня якість. Поряд із корнажем токсинами грибів (мікотоксинами) може бути уражений і кукурудзяний силос. Тож які заходи слід вжити?
Мікотоксини – це отруйні продукти обміну речовин пліснявих грибів. Близько 100 видів грибів мешкають на рослинах, а відповідно – на кормових культурах. Наразі відомо понад 400 різних видів мікотоксинів, утім, не кожен вид грибів продукує токсини. Найвідоміші види грибів – Aspergillus, Penicillium та Fusarium. Ураження пліснявими грибами зазвичай помітно візуально: міцелій гриба утворює білуватий наліт, приміром на качанах кукурудзи, ще на полі. Однак інколи на качанах жодного прояву хвороби немає, і складається враження, що й кукурудзяні зерно,й силос чисті від грибів. Тож висновок, що на перший погляд «гарне зерно кукурудзи чи нормальний кукурудзяний силос» не містять мікотоксинів, – хибний. Утім, такий висновок можна робити лише за результатами аналізу корму.
Нині рекомендовано досліджувати зерно та силос кукурудзи на вміст дезоксиніваленолу (ДОН) і зеараленону (ЗОН). Вартість такого аналізу залежить від методу дослідження. Виготовлення макету, що представляє за можливістю всі складники загального корму, є передумовою інформативності аналізу.
Дія мікотоксинів
Основними проблемами, які спричинює велика кількість мікотоксинів у кормі, є:
- Дезоксиніваленол (вомітоксин) (від англ. Vomit – рвота), адже особливо у свиней споживання цього токсину викликає рвоту. ДОН скорочує споживання корму і зрештою призводить до низьких добових приростів на відгодівлі й зниженню молочності свиноматок.
- Зеараленон – другий за важливістю мікотоскин у зерні та силосі кукурудзи. Він впливає не лише на свиней, а й на ВРХ – призводить до проносів, вагінітів і порушень відтворення.
Орієнтовні норми і раціони
Якщо свині дуже чутливо реагують на мікотоксини (передусім – домашні види свиней), то жуйні відносно стійкіші до їхнього впливу. Так, наприклад, завдяки мікроорганізмам у рубці,ВРХ має змогу побороти великі обсяги токсинів. Із 2006 р. у країнах ЄС діють орієнтовні норми вмісту ДОН та ЗОН, розраховані на 1 кг корму з 88% СР. Корм із вищим умістом неможна згодовувати сільськогосподарським тваринам. Завдяки перемішуванню забрудненого корму з незабрудненим або додаванню малозабруднених компонентів корму загальний раціон може відповідати наведеним орієнтовним нормам.
Тож раціони для дійних корів, відгодівельної худоби, овець або кіз можуть містити до 5000 µг ДОН/кг у кормі з 88% СР, а раціони для свиней – лише 900 µг. Зазвичай ці норми перевищують украй рідко. Якщо, приміром, згодована частка корму для дійних корів із дуже забрудненого кукурудзяного силосу (4000 µг ДОН/кг) становить менше 50% раціону і до цього ще додають 3 кг забрудненого зерна кукурудзи (8000 µг/кг), то загальна забрудненість усього раціону сягає 3000 µг/кг, тобто менше рекомендованої орієнтовної норми на 5000 µг/кг. Однак для впевненості та задля уникнення проблем зі здоров’ям тварин такий корм варто віддати на аналіз. Перші результати досліджень кукурудзяного силосу із Розенау показали у такій кормосуміші 3600 µг ДОН.
Для тварини на відгодівлі, яка отримуватиме виключно кукурудзяний силос і солому, а також додатково 2,5 кг зерна кукурудзи, загальна забрудненість раціону має становити майже 5000 µг. Тому спеціалісти, які займаються відгодівлею худоби, мають подбати про проведення аналізу кукурудзяного силосу і розрахувати раціони за можливістю таким чином, щоб уражений корм становив меншу частку в раціоні.
Контрзаходи
Аби не перевищити ці орієнтовні норми, варто вжити певні заходи:
- Сівозміна і добір сортів для вирощування кукурудзи
- Жодного безплугового обробітку ґрунту
- Ранньостиглі сорти і раннє збирання врожаю
- Очищення та сушіння зернових і зерна кукурудзи
- Провітрювання й висушування сіна
- Стабілізація консервантами (кислотами) зерна та силосу кукурудзи
- Зменшення або заміна частки зерна кукурудзи у концкормі
- Застосування абсорбентів мікотоксинів
Застосування абсорбентів мікотоксинів – це додаткова можливість зменшити вплив отрути на тварину. Йдеться про кормові добавки, які потребують окремого дозволу для використання, хоча їхня дія – «зменшення контамінації мікотоксинами» – доведена науковими дослідженнями. В ЄС наразі наявні на ринку 2 продукти:
- Бентоніти: допущені для всіх видів тварин, діють проти афлатоксину В1. Вони містять/складаються з мінералів глини, що завдяки своїй великій поверхні засвоюють і виводять із організму багато речовин. Утім, їхня дія неспецифічна – виведеними можуть бути також мінерали і вітаміни.
- Штам мікроорганізмів: штам бактерій бродіння Coriobacteriaceae з 2013 р. дозволений для застосування в свинарстві та діє проти ДОН.
Інші розрекламовані на ринку продукти мають дозвіл переважно для іншого використання, напр., як технологічні добавки, і тому їх неможна використовувати як абсорбенти мікотоксинів для кормів.
