Післясходовi гербіциди для кукурудзи за американським досвідом

Олександр Гончаров, науковий співробітник з агрономії ТОВ «Агросфера LTD» (Україна)

Уїнстон Черчилль писав, що «американці завжди знаходять єдине правильне рішення. Втім, лише після того, як спробують усі інші». Це саме стосується і рослинництва. Фермери в США шляхом проб та помилок виробили надійні методи контролю бур’янів у посівах кукурудзи. Інтенсивні технології вирощування кукурудзи в США постійно вдосконалюються (з 1930-х років), тому американський досвід є дуже цікавим для України. І як каталог помилок, і як список досягнень.

МIСЯЦЬ БЕЗ БУР’ЯНІВ

Доти, поки рослини кукурудзи не перейшли на «самозабезпечення», тобто на автотрофне живлення, наявність бур’янів на полі практично не впливає на їхній розвиток. Тому «сусідство» сходів кукурудзи з бур’янами протягом перших 10–12 днів не має негативних наслідків для майбутнього врожаю.

Після того, як сходи кукурудзи утворили 2–3 листки, бур’яни негайно стають «persona non grаtа», тобто вкрай небажаними гостями на полі. За даними досліджень, проведених у Білорусі (Н. Ф Надточаєв, М. А. Мелештвіч, 2013), за знищення бур’янів на 12-й день після появи сходів врожайність кукурудзи зменшилася на 11%, через 30 днів – на 20%, а через 40 – на 41% порівняно з ідеально чистим контрольним варіантом. Подібна закономірність була і в кінці минулого століття (Ф. Біхарі та ін., 1982) на ділянках, оброблених гербіцидами через 5 днів, 2 тижні, 3 тижні і через місяць після появи сходів урожайність становила відповідно 87,9; 73,8; 51,8; 38% від контролю без бур’янів.

Поява бур’янів після формування 8–9-го листка культури не призводить до втрат урожаю. Гербакритичним періодом для кукурудзи є інтервал між стадіями розвитку V2–V8. Тож у період розвитку рослин від 2-го до 8-го листків (30–45 днів після сходів) посіви мають бути ідеально чистими. Наявність вегетуючих бур’янів до і після цього інтервалу має суто «естетичне» значення.

РОЗВИТОК КУКУРУДЗИ У ГЕРБАКРИТИЧНИЙ ПЕРІОД

У перші 15 днів після появи сходів середньодобова прибавка рослин становить 1,2–2,5 см. Але подальші витрати на формування потужної кореневої системи обмежують ріст надземної частини рослини. Тому в наступні два тижні вегетації, коли відбувається інтенсивний ріст вузлових коренів, посіви істотно «пригальмовують». Саме в цей період для бур’янів з’являється шанс «обігнати» культуру й «відібрати» в неї не тільки доступ до води і мінерального живлення, а й до світла.

Надалі рослини, що сформували потужний «фундамент» кореневої системи, починають інтенсивно тягнутися вгору. За 7–10 днів до викидання волоті середньодобова прибавка сягає 6–7 см.

У другій половині вегетації культура створює щільну тінь на поверхні ґрунту. При цьому вона обмежує для конкурентів-бур’янів доступ до сонячного світла. Але це стосується тільки однорічних видів бур’янів або багаторічників першого року життя, пророслих із насіння. Багаторічні бур’яни малочутливі до часткового затінення їхнього листя.

«Сусідство» з бур’янами впливає не лише на вегетативний розвиток, а й на формування генеративних органів рослин. Час появи 2–3 листків збігається з початком диференціації зародкового стебла, а час появи 7–8 листка – з формуванням розміру майбутнього качана. Формування волоті відбувається в ранньостиглих гібридів за утворення ними 4–7 листків, середньостиглих – 5–8, середньопізніх – 7–11 листків.

Використовувати страхові гербіциди після появи 8-го листка кукурудзи здебільшого нераціонально. Бур’яни доти вже заподіяли максимум шкоди. Через те, що у фазі 8-го листка формується кількість зерна в качані, гербіцидна обробка може навіть зменшити врожайність кукурудзи. Адже стрес від запізнього внесення гербіцидів (у тому числі сульфонілсечовин – нікосульфурону і римсульфурону) може негативно вплинути на цей процес – можуть утворитися нерівні або тісні ряди зернин на верхівці качана.

Тому першу обробку гербіцидами доцільно проводити до сходів культури, а наступні – під час вегетації – в фазі 3–5 листків рослин кукурудзи. Закінчувати післясходові обробки слід до появи 6-го листка на середньо- і пізньостиглих сортах, а на ранньостиглих – коли більшість рослин перебуває в фазі 3– 4 листків.

Якщо планується більш раннє (до 3-х листків) або пізнє (6–8 листків) внесення гербіцидів, варто звернути увагу на обмеження, визначені регламентами застосування препаратів. Тобто фазу розвитку і стан культури, видовий склад та фазу розвитку бур’янів, погодні умови, сумісність гербіциду з іншими препаратами, наявних у бакових сумішах.

ЗАХИСТ У ДВА ЕТАПИ

Стандартне рішення для ефективного контролю однорічних злакових бур’янів – це внесення ґрунтових гербіцидів до або після сівби, до появи сходів культури. Сходи бур’янів у період від висіву до початку гербакритичного періоду (2–3 листок кукурудзи) з’являються набагато інтенсивніше, ніж до сівби. За традиційної технології обробітку ґрунту – приблизно вп’ятеро більше. Тому контроль бур’янів до сходів і безпосередньо після появи сходів кукурудзи дає змогу зберегти максимум урожаю.

Утім, ґрунтові гербіциди чутливі до наявності вологи у верхньому шарі ґрунту. Є волога – є ефект. Немає вологи – немає ефекту. Тому в посушливих умовах ефективність найпопулярніших гербіцидів на основі ацетохлору не перевищує 65–70%.

Багатокомпонентні препарати і бакові суміші ґрунтових гербіцидів (S-метолахлор, 312,5 г/л + тербутилазин, 187,5 г/л; S-метолахлор, 400 г/л + атразин, 320 г/л S-метолахлор, 375 г/л + тербутилазин, 125 г/л + мезотріон, 37,5 г/л; Ізоксафлютол, 750 г/л; пендиметалін, 330 г/л; тієнкарбазон-метил, 90 г/л + Ізоксафлютол, 225 г/л + антидот та ін.) справляються з завданням краще, ніж однокомпонентні препарати, але також чутливі до вологості ґрунту.

Тому певна кількість бур’янів все-таки «просочується» через гербіцидний екран і створює проблеми для культури. Гербіциди з групи хлорацетамідів (д.р. ацетохлор, метолахлор, пропізахлор) також можна використовувати для ранньої післясходової обробки до того, як на поверхні ґрунту з’являться сходи бур’янів. Тому, наприклад, у США такий спосіб внесення хлорацетамідів використовували для стримування пізніх ярих злакових бур’янів. При цьому в фазі 3–5 листків культури іноді використовували бакові суміші хлорацетаміду (ацетохлору, металохлору) і препарату з д.р дикамба або 2,4-Д. Після сходів культури там також використовують інші ґрунтові гербіциди, приміром із д.р атразин.

Але деякі ґрунтові препарати не можна використовувати за появи сходів кукурудзи. У США такі гербіциди, як Balance Pro (Ізоксафлютол), Fierce (флуміксіозін + піроксасульфон), Prequel (Ізоксафлютол + римсульфурон), Sharpen (сафлуфенаціл) і Verdict (сафлуфенаціл + діметінамід-П) заборонено використовувати по сходах культури. Тому для «другої лінії оборони» застосовують спеціалізовані страхові гербіциди.

Послідовне досходове + післясходове внесення гербіцидів дає змогу розширити спектр контрольованих бур’янів і впоратися з розтягнутою в часі появою сходів, тобто бур’янами другої хвилі.

РЕКОМЕНДАЦІЇ MADE IN USA

Як стверджує китайська приказка, «одна картина розповідає краще, аніж тисяча слів». Те ж саме стосується й інформації, поданої у таблиці. У США «вікно застосування» післясходових гербіцидів обмежується або кількістю сформованих листків культури, або висотою рослини.

Строки застосування післясходових гербіцидів для захисту кукурудзи в США.

На підставі американських рекомендацій щодо застосування деяких страхових гербіцидів у 2014–2016 рр. проводили виробничі випробування щодо застосування препаратів із д.р. дикамба (Футурін) і клопіралід (Легіон) із розширеним «вікном застосування». За зменшених норм витрат ці гербіциди успішно застосовували проти падалиці євролайтнінгових та експресостiйких гібридів соняшнику до фази 8-го листка кукурудзи.