Обсяги українського експорту майже сягнули 100 млн тонн.
Про це свідчать оперативні дані Міністерства економіки України, повідомляє прес-служба відомства.
Як зазначається, це перший рік, коли фізичні обсяги експорту такі важливі – через війну і блокаду портів на перший план в торгівлі вийшла логістика. Так, вартість експорту 2022 року на 35% менша, ніж в 2021. А фізичні обсяги скоротилися на 38,4%. Але результати, як для умов воєнного часу – позитивні.
«Український бізнес експортував товарів на 44,1 млрд доларів США і вагою 99,8 млн тонн (з яких 16,3 млн тонн – через зерновий коридор). В умовах війни – це подвиг», – підкреслила Перша віцепрем’єр-міністр – Міністр економіки України Юлія Свириденко.
За її словами, поки що всі цифри є оперативною статистикою. Уточнені дані будуть оприлюдненні 15 лютого. Тоді ж очікується інформація щодо міжнародної торгівлі послугами.
За попередніми даними, лідером по грошах (і по обсягу) є кукурудза. Експорт цієї товарної групи склав 24,99 млн тонн, вартістю 5,94 млрд доларів. Хоч і на 1%, але це більше, ніж у 2021 році. Що на фоні усіх показників є сенсацією.
Олія соняшникова займає друге місце за вартістю експорту: 5,46 млрд доларів. Скорочення у порівнянні з 2021 роком у грошах -14,4%, а в обсягах -16,3% (4,29 млн тонн). Водночас треба взяти до уваги, що в ТОП-10 пробилося насіння соняшнику. Україна експортувала 2,7 млн тонн цієї продукції вартістю 1,255 млрд доларів. Це в 33 (тридцять три) рази більше, ніж минулого року.
«Це той обсяг, який не змогли переробити олійноекстракційні заводи. Сподіваюсь, що у 2023 році ми матимемо зворотній перетік, коли експорт насіння зменшиться і пропорційно збільшиться експорт олії», – каже заступник Міністра економіки – Торговий представник України Тарас Качка.
Залізна руда хоч і залишилася в топі з экспортом 23,9 млн тонн на суму 2,9 млрд доларів, але при цьому маємо -45,9% в обсягах і -57,8% у вартості. Причина – морські порти для руди і інших промислових товарів і далі закриті, до того ж ціни і попит скорочуються через побоювання рецесії.
Пшениці Україна експортувала 11,2 млн тонн за минулий календарний рік. Вартість 2,6 млрд доларів. Лише у вересні ми вийшли на обсяг експорту більше 1 млн тонн. Тому і маємо скорочення у порівнянні з минулим роком на 44,1% в обсязі і 44,7% в грошах.
3,12 млн тонн ріпаку принесли Україні 1,54 млрд доларів надходжень. В обсязі це більше на 17%, але в грошах -8,6%.
Один з традиційних лідерів промислового експорту – проводи ізольовані – заробив 1,32 млрд доларів. Це на 16,4% менше, ніж у 2021 році, що повʼязано також і зі скороченням обсягу експорту на 13,6% (65,9 тисяч тонн)
Наступні в рейтингу – напівфабрикати зі сталі і гарячекатаний прокат – висвітлюють всю трагедію української металургії. Падіння в обсягах за рік -72%. Загальний обсяг експорту напівфабрикатів 1,9 млн тонн вартістю 1,1 млрд, а гарячекатаного прокату 1,3 млн тонн вартістю 1 млрд доларів. Але ще яскравіше порівняти січень і грудень. У січні 404 тисячі тонн, у грудні – 31 тисяча тонн.
Соя стала рідкісним випадком істотного зростання попри війну. Фізичний обсяг її експорту збільшився на 81,6% і склав 1,99 млн тонн. Вартість: 862 млн доларів, це на 42% більше, ніж минулого року.
Мʼяса птиці Україна експортувала на 10% менше – 413 тисяч тонн, але це принесло на 19% більше виручки – 852 млн доларів.
Географічно 63% вітчизняного експорту припало на ЄС (27,9 млрд доларів). Серед держав-членів ЄС найбільше експорт спрямовувався до Польщі (6,6 млрд доларів), Румунії (3,8 млрд доларів), Угорщини (2,27 млрд. дол.), Німеччини (2,23 млрд доларів), Італії (1,5 млрд доларів) та Іспанії (1,5 млрд доларів).
Поза межами ЄС найбільшим ринком експорту стала Туреччина (2,9 млрд доларів), яка випередила Китай (2,46 млрд доларів). Але при цьому експорт до Туреччини в межах року скоротився на 29%, а до Китаю на захмарні 69%.
Імпорт в обсягах скоротився майже вдвічі (-48,1%), але вартісно лише на 19,6%. У 2021 році було ввезено 35 млн тонн продукції вартістю 58 млрд доларів. (Ця цифра може ще істотно коригуватися).
