Упродовж 12-30 жовтня 2022 року соціологічна агенція InfoSapiens на замовлення «Вокс Україна» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» та Посольства Швеції в Україні провела всеукраїнське онлайн-опитування* громадської думки щодо сприйняття реформ українцями.
Результати опитування нижче.
Які з уже зроблених чи розпочатих реформ є важливими
Позитивне ставлення українців до усіх названих в опитуванні реформ переважає над негативним. До найбільш важливих (відповіді «дуже важлива» та «скоріше важлива») реформ, на думку українців, належать цифровізація державних послуг, реформа армії, децентралізація, медреформа та створення антикорупційних органів.
Важливість реформ для респондентів (у %)
Так, реформу армії дуже важливою визнають понад дві третини опитаних (68,4%), скоріше важливою — 18,1%, тоді як зовсім не важливою ця реформа є лише для 2,7% респондентів. Цифровізація державних послуг є дуже важливою для 61,5% опитаних та скоріше важливою — для чверті опитаних (26%), а зовсім неважливою — лише для 1,8%. Децентралізація є дуже важливою або скоріше важливою для 81% українців, а медреформа — для 80%. Створення антикорупційних органів дуже важливим назвали більше половини (54,8%) опитаних, скоріше важливим — близько чверті (24,3%), а зовсім неважливим — 3,8%.
Серед найменш важливих та таких, про які не чули, українці назвали судову реформу, впровадження ринку землі та малу приватизацію. Зокрема, судова реформа є дуже важливою або скоріше важливою для кожного третього респондента (30,4% та 32,5% відповідно), тоді як зовсім неважливою її вважають 13% опитаних, а скоріше неважливою — 13,9%. Земельну реформу дуже важливою та скоріше важливою вважають 26% та 39,7% опитаних відповідно, а зовсім неважливою та скоріше неважливою — 11,6% та 15,1% відповідно. Мала приватизація дуже важлива для 21% українців, скоріше важлива для 38 % українців, скоріше чи зовсім неважлива для 24% українців.
Гендерний аспект у ставленні до реформ
Якщо рейтингувати за відповідями «дуже важлива» щодо важливості реформ, то як для чоловіків, так і для жінок найбільш важливими є реформа армії (дуже важливою її вважають 67,4% жінок та 69,6% чоловіків), цифровізація державних послуг (дуже важлива — для 66,5% жінок та 55,3% чоловіків) та створення антикорупційних органів (дуже важлива — для 57% жінок та 52,1% чоловіків). Водночас для жінок освітня реформа є важливішою за децентралізацію, але децентралізація — важливіша за судову реформу. Для чоловіків важливішою є реформа децентралізації, а освітня реформа входить до трійки найменш важливих.
Реформи у 2023 році
17,8% українців важко відповісти, які реформи необхідно проводити в 2023 році. Водночас 13% респондентів вважають, що важливим є подальше підвищення обороноздатності. Цей варіант обрало 13,6% чоловіків та 12,9% жінок. На другому місці за важливістю, на думку респондентів, є реформа охорони здоров’я — цей варіант обрали 10,6% респондентів (7% чоловіків та 13,6% жінок).
Реформи, які, на думку респондентів, необхідно зробити у 2023 році (у %)
Найменш важливим, на думку учасників опитування, є продовження реформування екологічної (0,4%), банківської (0,4%) та енергетичної (0,3%) сфер.
Бажані результати реформ
Найголовнішими наслідками реформ респонденти вважають зменшення корупції, збільшення добробуту українців та ефективніше використання бюджетних коштів. У відкритій частині питання (відповідь «інше» із запропонованих варіантів) респонденти зазначали «обороноздатність».
Для респондентів у віці від 18 до 24 років найважливішими наслідками реформ є зменшення корупції та ефективніше використання бюджетних коштів. Для респондентів з вікових груп старше 24 років збільшення добробуту українців є важливішим за більш ефективне використання бюджетних коштів.
Що має бути найважливішим результатом реформ? (у %, респонденти могли обирати до 3-х відповідей)
Майже 40% громадян готові терпіти матеріальні труднощі у зв’язку з процесом реформування не більше кількох місяців. Кожен третій опитаний не готовий терпіти матеріальні труднощі у процесі реформування взагалі і лише 1% респондентів — готові терпіти стільки часу, скільки буде потрібно.
Готовність терпіти матеріальні труднощі у процесі реформ (у %)
Щодо організаційних труднощів у процесі реформування, найбільше українців (48,4%) готові терпіти їх кілька місяців, а майже третина (27,2%) — не готові терпіти взагалі. Цей розподіл майже не змінюється в залежності від статі чи віку.
Готовність респондентів терпіти недопрацьованість нових правил («організаційні» труднощі) у процесі реформ (у %)
Перепони на шляху реформ
Головними перепонами на шляху реформування держави учасники опитування вважають протидію зацікавлених у збереженні поточного стану речей сторін (66,9% респондентів). Менше половини (46,4%) респондентів вважають головною перепоною реформам брак політичної волі. Кожен третій з опитаних вважають перепоною реформою інертність громадян (29,8%).
Основні перепони на шляху до реформування України (у %, можна було обрати до 3-х відповідей)
*Вибірка репрезентативна для дорослого населення України (старше 18 років), що проживає на підконтрольній Україні території, а також включає людей, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року. Структура вибірки пропорційна населенню України за такими параметрами як стать, вік, розмір населеного пункту та регіон відповідно до даних Державної служби статистики станом на 01.01.2022 року. Теоретична похибка не перевищує 2,2% для загальної вибірки.
