- приймати одночасно до шести суден (на сьогодні під відповідні цілі виділено румунською стороною лише два причали);
- збільшити час роботи Сулінського каналу, дозволити рух по каналу в темний час доби, що може дозволити збільшити прохідну спроможність вдвічі;
- дозволити позачергову реєстрацію суден, якщо є вільний причал;
- збільшити максимально допустиму швидкість проходження каналу з урахуванням звісно специфіки конструкції самого каналу (на даний момент це 5,65 вузлів = 6,5 миль/год);
- розглянути можливість рейдової перевалки в портах Суліна і Констанца, а також вздовж 61-ї милі річки Дунай за умови повного завантаження, тобто відсутності вільних портів.
Такі кроки в ЄБА вважають цілком реальними. Їх вжиття дозволило збільшити транспортні потоки по річці Дунай, в тому числі обсяги експортної аграрної продукції України.
«Водночас необхідно пропрацювати суттєве обмеження, яке перешкоджає збільшенню вантажопотоків з України через порти річки Дунай. Так, європейські компанії висловлюють готовність та бажання профінансувати перевезення українського експорту, але вони остерігаються воєнних ризиків, через які можуть бути розірвані нові логістичні ланцюги. Тож компанії очікують від державних органів гарантій захисту інвестицій – подібне вже існує для експорту. І зараз основним питанням є страхове покриття. Українська влада розробила гарантії для безпечного проходу суден в акваторії українських портів Дунайського регіону та перевезень залізницею. Тож сподіваємось, цей механізм буде реалізовано найближчим часом», – прокоментувала менеджерка Комітету з логістики Європейської Бізнес Асоціації.
