Перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький в ефірі національного марафону UAразом розповів, скільки гектарів с/г господарських земель уже посіяно, яка ситуація з експортом вітчизняної аграрної продукції, чи є дисбаланс у валютних надходженнях в країну та чи вистачить українцям збіжжя.
Про посівну
Станом на зараз посіяно понад 2,5 млн га, що становить близько 20 % від прогнозу на цю посівну.
На сьогодні на частині територій, які були визволені з-під окупації, є необхідність розмінувати поля: це Чернігівщина, Сумщина, частина Харківщини та Київщини. І навіть у цих регіонах Мінагрополітики розраховує, що як мінімум на 60–70 % вдасться виконати вчасно всі весняно-польові роботи.
Найскладніша ситуація – в тимчасово окупованих областях і там, де тривають активні бойові дії: це Луганська, Донецька, Запорізька та Херсонська області. Там наразі прогноз менш позитивний – посів там може відбутися за песимістичного сценарію лише на 30–40 %.
На решті територій України посівна йде за планом.
У більшості випадків аграрії завчасно закупили матеріальні ресурси. І там, де немає бойових дій або немає мінувань, аграрії активно виходять у поля і продовжують посівну кампанію.
Мінагрополітики двічі на тиждень збирає прогнозовані плани, факт посіву та звіряє всі дані, моніторячи ситуацію в режимі реального часу. Рекомендації, які дало міністерство щодо збільшення площ продовольчих культур, наприклад гречки, проса, аграрії втілюють у життя. «Наразі побудовано ефективний діалог – сподіваємось, що так буде й надалі», – зазначив Тарас Висоцький.
Про експорт продовольства
Основна проблема на сьогодні полягає в тому, що 90% експорту відбувалося через порти Одеси та Миколаєва, які від початку війни й до сьогодні заблоковані.
Тому зараз триває робота з переорієнтації експорту через залізничні й автомаршрути за допомогою наших сусідів – Румунію, Угорщину, Словаччину, Польщу.
«І все-таки в цих обмежених можливостях ми робимо максимум, щоб і надалі робити значний внесок у забезпечення світової продовольчої безпеки та постачання продукції через нові маршрути тим країнам, які страждають від голоду, і які критично їх потребують», – підкреслив Тарас Висоцький.
Він нагадав, що до війни 1/3 експорту йшла в країни ЄС, і цей ринок залишиться актуальним і надалі, адже в нас є безпосередньо наземні кордони. Інші 2/3 спрямовувалися в країни Близького Сходу, Північної Африки та Південно-Східної Азії, куди наше збіжжя йшло в основному через Чорне море і Босфор. «Проблема в тому, що населення цих регіонів до війни мало всього 2–3-місячний запас продовольства. Тому за місяць там уже може бути дуже критична ситуація на грані голоду», – наголосив перший заступник Міністра.
Тож, за його словами, теперішня воєнна ситуація показала наявність величезних дисбалансів. Оскільки у нас як в експортера є великі залишки, а в інших країнах не буде, що їсти.
«Необхідно змінювати підходи до гарантів продовольчої безпеки в світі, і Мінагрополітики над цим працює», – розповів Тарас Висоцький.
Він також зазначив, що наразі експорт продукції превалює над імпортом – так було і в березні, у квітні спостерігається аналогічна динаміка. «Тож наразі навіть обмеженими логістичними маршрутами критичного тиску з точки зору відтоку валюти через дисбаланс експорту та імпорту немає. Але, звісно, основний план – максимально швидко наростити можливості експорту збіжжя, яке непотрібне для внутрішнього споживання, щоб ця валютна виручка надходила в економіку України», – акцентував перший заступник Міністра.
Про забезпечення внутрішнього ринку споживання
Одразу після початку війни було запроваджено ліцензування – контроль експорту. Базові продукти – продовольчу пшеницю, гречку, овес, цукор, яйця, м’ясо птиці – можна експортувати тільки після отримання погодження від уряду, Мінекономіки.
«Тому ми чітко стежимо за балансом, бачимо, скільки нам потрібно для внутрішнього споживання, плюс від 3 до 6 місячний резерв, залежно від типу продукції. І тільки якщо є продукція понад цей баланс, тоді видаємо цю ліцензію. Це регулювання діятиме як мінімум до кінця війни і певний період після її завершення, до стабілізації ринків», – запевнив Тарас Висоцький.
Він також додав, що великі заявки на ліцензію уряд відхиляє, щоб не створювати монополію та підтримати максимальну кількість с/г товаровиробників, і щоб була максимальна конкуренція.
