Війна проти України та санкції, запроваджені щодо Росії, завдають удару по країнах у всьому світі. За прогнозами, в регіоні Європи та Центральної Азії (ЄЦА) найбільше постраждають країни з перехідною економікою та країни, що розвиваються.
Про це йдеться в Економічному огляді регіону ЄЦА Світового банку.
За оцінками, економіка регіону скоротиться на понад 4,1 відсотки цього року, у порівнянні із довоєнними прогнозами про зростання на 3 відсотки, оскільки спричинені війною економічні потрясіння поєднуються із тривалим впливом пандемії COVID-19. Це буде друге скорочення економіки за останні роки, і вдвічі більшим, ніж спричинене пандемією падіння економіки в 2020 році.
Відповідно до прогнозів, економіка України скоротиться на 45,1 відсотків, хоча масштаби цього скорочення залежатимуть від тривалості та інтенсивності війни. Зазнавши удару від безпрецедентних санкцій, російська економіка вже занурилися у глибоку рецесію, що за прогнозами призведе до зниження виробництва на 11,2 відсотків у 2022 році.
«Масштаби гуманітарної кризи, спричиненої війною, приголомшливі. Російське вторгнення завдає масивного удару по економіці України, та призводить до масштабного руйнування інфраструктури», – сказала Анна Б’єрде, Віце-президент Світового банку у справах регіону Європи та Центральної Азії. «Україна негайно потребує значної фінансової допомоги, оскільки країна намагається підтримати життєздатність своєї економіки, а уряд надає всіляку допомогу громадянам України, які страждають у цій надзвичайній ситуації та намагаються подолати її наслідки».
Ця війна лише збільшила зростаюче занепокоєння через різке глобальне уповільнення темпів розвитку, зростання інфляції та заборгованості, а також стрімкий ріст рівня бідності. Економічний вплив розповсюдився через багато каналів, включаючи ринки сировини, фінансові ринки, торгівлю, міграційні тенденції, зниження довіри.
Війна також завдає значного удару по країнах з перехідною економікою та країнах, що розвиваються, у регіоні Європи та Центральної Азії – регіоні, де цього року і так очікувалося уповільнення темпів економічного зростання, спричинене тривалим впливом пандемії. Крім Росії та України рецесія цього року також очікує на Білорусь, Республіку Киргизстан, Молдову та Таджикистан, хоча прогнози щодо розвитку погіршилися для всіх країн через наслідки війни, менший рівень економічного зростання в єврозоні, потрясіння на ринках сировини, у торгівлі та на фінансових ринках.
На частку Росії та Україні припадає приблизно 40 відсотків імпорту пшениці в регіоні та приблизно 75 відсотків або й більше в Центральній Азії та на Південному Кавказі. Росія також є основним експортним напрямком для багатьох країн, крім того грошові перекази з Росії складають майже 30 відсотків ВВП таких країн Центральної Азії як Республіка Киргизстан та Таджикистан.
«Війна в Україні та пандемія ще раз продемонстрували, що кризи можуть призводити до широкомасштабних економічних втрат та на роки відкидати здобутки у збільшенні рівня доходу на душу населення та в економічному розвитку», – зазначила Аслі Деміргюк-Кунт, Головний економіст Світового банку регіону Європи і Центральної Азії. «Уряди в регіоні повинні посилити свої макроекономічні резерви та ефективність своїх політик, щоб зменшити ризики та впоратися з можливим руйнуванням каналів торгівлі та інвестицій; посилити свої системи соціального забезпечення для захисту найбільш вразливих верств населення, включаючи біженців; та надалі зосередитися на енергоефективності задля сталого майбутнього».
Спричинена війною глибока гуманітарна криза стала найбільш потужною серед попередніх глобальних потрясінь, та вірогідніше за все стане найбільш тривалим наслідком конфлікту. За очікуваннями, потік біженців з України до сусідніх країн буде значно більшим у порівнянні із попередніми кризами. В результаті, важливою буде підтримка біженців приймаючими країнами та громадами, і Світовий банк готує програми операційної підтримки для сусідніх країн задля задоволення зростаючих потреб у фінансуванні в результаті напливу біженців.
Спричинене війною зростання світових цін на нафту також спонукає до забезпечення енергетичної безпеки за рахунок збільшення енергопостачання з відновлюваних джерел та розширення розробки та впровадження широкомасштабних заходів із забезпечення енергоефективності.
