Сільське господарство має значний внесок в економіку України, незважаючи на низьку врожайність сектору порівняно з міжнародними стандартами. Більш того, сільськогосподарський бізнес часом може бути ризикованим через свою залежність від погодних умов. Зі зміною клімату фермери вже стикаються з екстремальними погодними явищами, такими як посуха та повені, які призводять до зниження врожаю сільськогосподарських культур.
Про це повідомляє прес-служба IFC.
Зміна клімату лише сприяє розвитку проблеми, змінюючи умови вирощування в районах, які раніше були придатними для сільськогосподарських культур. Більше того, проблема має зворотній ефект. Сільськогосподарське виробництво виділяє значну кількість метану, вуглекислого газу та оксид азоту – потужних парникових газів, які в свою чергу спричиняють зміни клімату. Очікується, що глобальна температура зросте на 4°C, але за допомогою рішучих пом’якшувальних заходів її можна буде утримувати в межах 1,5-2 °C. В даний час сільське господарство в Україні генерує близько 29% загальних викидів парникових газів. Застосовуючи кліматично-орієнтовані інструменти сільського господарства, фермери можуть зупинити цей циклічний процес, покращити врожайність та пристосовуватися до змін клімату, одночасно знижуючи викиди парникових газів та зберігаючи довкілля.
Світовий банк визначає кліматично-орієнтоване сільське господарство як інтегрований підхід до управління сільськогосподарськими системами, спрямований на: підвищення продуктивності та доходів сільського господарства, збільшення експорту та конкурентних переваг агровиробників; адаптація та підвищення стійкості до змін клімату; та зменшення викидів парникових газів.
Для українських фермерів доступні значні можливості та перспективи впровадження таких технологій, які могли б збільшити врожайність та зменшити викиди парникових газів. Однією з основних перешкод на шляху впровадження українськими виробниками сучасних методів ведення сільського господарства є недостатність фінансування сектору, та недостатня обізнаність фермерів та фінансових установ щодо переваг та прибутковості сталих сільськогосподарських практик. Проєкт Розвиток фінансування кліматично-оптимізованого сільського господарства в Україні, що впроваджується Міжнародною Фінансовою Корпорацією у партнерстві з Міністерством Фінансів Австрії, має на меті поширити впровадження в Україні кліматично-орієнтованих практик за рахунок спеціалізованих програм фінансування банками-партнерами.
Прикладами кліматично-орієнтованих технологій ведення сільського господарства, які можуть сприяти адаптації до кліматичних змін та усуненню негативного впливу на навколишнє середовище є технології мінімального чи нульового обробітку ґрунту, точне землеробство, кліматично-орієнтована система зрошення, розвиток тепличного господарства, використання сертифікованого насіння, виробництво біогазу з гною, виробництво твердого біопалива з відходів сільськогосподарського виробництва, компостування та інше.
Застосування обладнання мінімального або нульового обробітку ґрунту сприяє підвищенню родючості ґрунту та зменшенню викидів парникових газів в навколишнє середовище. Але як це працює? Традиційний обробіток залишає ґрунт відкритим і робить його вразливим до ерозії від вітру та води. Більше того, обробіток ґрунту пошкоджує структуру ґрунтів, а також зменшує кількість вуглецю та, як наслідок, органічної речовини у ґрунті. Технологія мінімального або нульового обробітку ґрунту сприяє утриманню органічної речовини в ґрунті. При збільшенні органічної речовини також збільшується кількість вуглецю, що секвеструється в ґрунті і виводиться з атмосфери. Отже, фермери, які використовують технології мінімального чи нульового обробітку ґрунту, зменшують викиди вуглекислого газу в атмосферу шляхом секвестрування вуглецю в ґрунті і одночасно збільшують родючість ґрунту та, в довгостроковій перспективі, врожайність поля. Коли фермери використовують технології мінімального чи нульового обробітку ґрунту, вони також отримують фінансову вигоду за рахунок зменшення споживання палива та використання техніки. Відповідно до розрахунків консалтингової компанії Carbon Trust перехід від традиційних до технологій мінімального обробітку ґрунту забезпечить зменшення витрат пального до 37 літрів за гектар. Деякі фермери можуть отримати вигоду від зменшення використання гербіцидів та інших засобів захисту рослин, оскільки мінімальний або нульовий обробіток ґрунту призводить до того, що клімат на рівні ґрунту стає прохолоднішим і вологішим, що в свою чергу призводить до змін середовища для шкідників, бур’янів та спор хвороб.
Ще один потужний кліматично-орієнтований інструмент сільського господарства є точне землеробство, який має потенціал зменшення викидів парникових газів в еквіваленті 1-2 тон на рік. Як це може стати реальністю? Точне землеробство спрямоване на використання спостережень землі, отриманих за допомогою безпілотників, супутників та інших інструментів дистанційного зондування, щоб допомогти виробникам приймати оптимальні сільськогосподарські рішення та збільшувати продуктивність при одночасному зниженні витрат. Одним із інструментів точного землеробства є автоматизованість або автоматичне наведення сільськогосподарського обладнання, яке дозволяє фермерам використовувати геопросторову інформацію для керування технікою на полі. Автоматизування обладнання дозволяє оптимально охопити усю площу поля уникаючи подвійного перекриття певних ділянок яке часто здійснюється при ручному управлінні. Це призводить до зменшення кількості проїздів у полі, економії пального, насіння та хімічних речовин і як результат зменшення викидів парникових газів порівняно з ручним керуванням.
Інший інструмент точного землеробства це використання зображень дистанційного зондування, отриманих з безпілотників чи супутників. Безпілотні літальні апарати можуть виконувати сканування стану ґрунту, стежити за станом здоров’я сільськогосподарських культур, допомагати у плануванні графіків зрошення, вносити добрива, оцінювати дані врожайності та надавати дані для аналізу погоди. Більше того, безпілотники можуть використовуватися для зрошення та внесення добрив. Це зменшує споживання палива, вплив на ґрунт і, як результат, зменшує викиди парникових газів порівняно з використанням традиційного обладнання та обприскувачів для внесення хімічних речовин та/або добрив. Викиди від внесення добрив становлять від 79 до 93% загальних викидів парникових газів при вирощуванні зернових та олійних культур. Більш ефективне використання добрив та практик внесення сприятиме, скороченню витрат та збільшенню доходів господарств.
Супутникові спостереження за поверхнею Землі також дають дані про покрив землі, пожежі, інфраструктуру, а також біомасу та біологічну активність рослинності. Ці дані використовуються для кількісної оцінки викидів парникових газів від зміни землекористування та спалення біомаси, для оцінки просторового розподілу згоряння викопного палива та для визначення потоків парникових газів із наземних та морських екосистем. Більш того, спостереження за землею, зібрані за допомогою даних дистанційного зондування містять інформацію про стан ґрунтів, зокрема вологість ґрунтів, вміст та концентрацію органічного вуглецю, які можуть використовуватись для моніторингу стану ґрунту, а також бути вхідними даними в розрахунках викидів парникових газів.
Практика виробництва пелетів із відходів сільського господарства та лісового господарства, як альтернатива до викопного палива, додає цінності продуктам, які в іншому випадку були б спалені, збільшуючи викиди парникових газів. Розширення сівозмін дозволяє ґрунту відбудовуватися, уповільнюючи накопичення комах, хвороб та грибів. Це призводить до зменшення використання добрив та захисту рослин та скорочення викидів парникових газів. Використання нових сортів насіння та застосування сертифікованого насіння, стійкого до посухи або стійкого до певної хвороби, може зробити сільське господарство більш стійким до кліматичних змін.
Більш того, фермери які використовують кліматично-орієнтовані технології отримують й інші переваги, зокрема, додаткові джерела доходу. Наприклад, зменшення викидів парникових газів на одну тону дорівнює одному вуглецевому кредиту, який може бути проданий виробникам, яким потрібно компенсувати свій вуглецевий слід. За умови розвитку в Україні методології та системи обліку парникових газів від сільського господарства, торгівля вуглецевими кредитами дозволить фермерам виплачувати кліматичні позики та інвестувати в кліматично-орієнтовані технології.
