Сільське господарство за обсягом викидів парникових газів можна прирівняти до енергетики. Сукупно викиди від обробки землі, використання добрив, поводження з гноєм та від тваринництва складають майже 90 млн тонн СО2. При цьому, агропромисловість є однією з найбільш вразливих до кліматичних змін.
Про це заявила заступниця міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Ірина Ставчук, повідомляє прес-служба відомства.
Вона зазначила, що середньорічна температура в Україні, як і у світі в цілому, уже піднялась на 1,1°С. Ці зміни відчутні для аграріїв. Більше того, протягом наступних 20 років в Україні очікується підвищення у межах 0,8 — 1,1°С. За найгіршого сценарію антропогенного впливу на кінець століття температура у світі може піднятися до 4,3°С.
За словами пані Ірини, це суттєві виклики для ведення і планування сільськогосподарської діяльності. І хоча річна кількість опадів за всіх сценаріїв для України зміниться несуттєво, однак посилиться їх перерозподіл впродовж року в межах ±20% — із збільшенням в холодний період і зменшенням в теплий, особливо в липні й серпні, що також є критичним фактором для сільського господарства.
«Агропромисловий сектор важливий в структурі економіки України і в той же час є потужним джерелом викидів парникових газів. Тому сьогодні в національній урядовій політиці питанню скорочення викидів від сільського господарства варто приділяти значну увагу в контексті Європейської зеленої угоди та курсу на досягнення кліматичної нейтральності в довгостроковій перспективі», — наголосила заступниця міністра.
Наразі, для вироблення екотрансформаційної політики у сільському господарстві, Міндовкілля проводить консультації щодо другого Національно-визначеного внеску України до Паризької угоди. До НВВ2 входять такі кліматоохоронні заходи:
- поширення більш ощадливих для ґрунту технологій обробітку;
- внесення добрив, що повільно вивільняються;
- збільшення частки виробництва органічної продукції;
- посилення контролю за незаконне розорювання пасовищ і водоохоронних територій.
«За спільними підрахунками Міндовкілля та Мінекономіки їх реалізація дозволить до 2030 року скоротити викиди парникових газів від сільського господарства на 14% від поточного рівня, а за категорією викидів від ріллі та пасовищ — на 20%», — відзначають у відомстві.
Також міністерство завершує розробку рамкової Стратегії з адаптації до зміни клімату, спільно з Мінекономіки працює над імплементацією Нітратної директиви ЄС й ініціювало реформу системи управління зрошувальними системами, а функції формування та реалізації політики в цій сфері вже передані до новоствореного Мінагропроду. Це є важливим для розвитку сектору сільського господарства та його адаптації до кліматичних змін.
