Показник споживчої інфляції в Україні упродовж 2020 року становив 5%, що повністю відповідає інфляційному таргету НБУ.
Про це повідомляє прес-служба Мінекономіки.
Головними умовами формування внутрішніх цін упродовж 2020 року були:
- відносно обмежений попит внаслідок вимушених заходів щодо запобігання активному розповсюдженню пандемії;
- підтримка державою економіки в умовах, що склалися;
- поступова девальвація гривні;
- динаміка світових цін, яка формувалася внаслідок деструктивних процесів в світовій економіці, також пов’язаних із заходами стримування розповсюдження захворювання світом.
“За складних умов на фоні карантинних заходів формування споживчих цін залежало від зміни пріоритетів в споживанні та, відповідно, підлаштування до цих змін торгових агентів. Так, більшими темпами зростали як обсяги роздрібної торгівлі, так і споживчі ціни, передусім, на товари першої необхідності. Мотивація споживача щодо утримання від непершочергових витрат в умовах невизначеності щодо перспектив отримання доходів у найближчій перспективі на фоні розгортання ризиків розповсюдження пандемії стримувала зростання цін на більшість товарів і послуг чи навіть навпаки посилила дефляційний тренд, як-от на одяг і взуття (за підсумками 2020 року ціни знизились на 7,3% порівняно зі зниженням на 2,3% у 2019 році)” – йдеться в повідомленні МЕРТ.
Серед товарів, ціни на які зростали на фоні збереження постійного попиту, виділяють продукти харчування – за підсумками 2020 року ціни зросли на 5,2% порівняно зі зростанням на 4,9% у 2019 році, послуги у сфері охорони здоров’я – подорожчання на 7,7% порівняно з 3,8% у 2019 році).
Як зазначають у Міністерстві, на даному фоні підтримкою платоспроможного попиту населення в умовах карантину виступало подальше підвищення заробітної плати та реалізація заходів Уряду, спрямованих на пом’якшення наслідків пандемії та втрат бізнесу.
Також НБУ реалізовував стимулюючу монетарну політику, яка мала характер стимулювання інфляції. Це стосується як темпів зростання грошової пропозиції за збереження облікової ставки на рівні 6% річних, так і чинника знецінення гривні, яка з певним лагом продовжує позначатися на цінах, особливо у частині імпортної складової. Але в підсумку такий вплив було мінімізовано зміною споживчих пріоритетів населення.
У 2020 році, відміну від 2019, найбільш відчутним для внутрішнього ринку було постійне з травня зростання цін на енергоносії на світовому ринку. Це позначилося на формуванні тарифної складової на комунальні послуги.
“На 1 квартал ми очікуємо, що характер впливу основних чинників суттєво не зміниться. З одного боку – поєднання таких чинників як монетарного, так і певним чином, адміністративного та високої собівартості виробництва під впливом сезонності на продовольчому ринку й далі стимулюватиме зростання цін внутрішнього ринку. З іншого – посилення такого чинника як утримання від значних витрат на фоні пандемії COVID-19 (особливо на фоні запровадження локдауну в січні та продовження карантину до кінця лютого) навпаки частково компенсуватиме дію інфляційних чинників. Передбачувана і стримана динаміка обмінного курсу гривні загалом не спотворюватиме ціноутворення на споживчому ринку” – підсумували в Мінекономіки.
