У сезоні 2019/20 років головним ринком реалізації для плодоовочевої продукції українського виробництва був Євросоюз.
Такі дані навела директорка з розвитку Української плодоовочевої асоціації Катерина Звєрєва, повідомляє прес-служба УПОА.
На країни ЄС припадає 67% обсягу експорту фруктів, ягід, овочів і горіхів з України. Ще 14% припадає на поставки плодоовочевої продукції українського виробництва в країни Близького Сходу, і лише близько 7% – у Білорусь, яка частково реекспортує українську плодоовочеву продукцію на російський ринок.
Оієнтацію українських плодоовочівників на європейський ринок пані Катерина пояснює тим, що за роки дії російського ембарго на поставки плодоовочевої продукції на ринок РФ, українські садівники та овочівники повністю позбулися залежності від даного ринку й навіть наростили обсяги експорту.
“А ще у сезоні 2012/13 років Росія була основним ринком збуту плодоовочевої продукції з України. У цю країну прямувало понад 29% всього плодоовочевого експорту на суму близько $ 75 млн. Ще близько 3% експорту українських овочів, фруктів, ягід і горіхів прямувало в Білорусь. За сім років залежність українського плодоовочевого бізнесу від поставок на ринок РФ скоротилася приблизно в сім разів, а Росія вперше випала з десятки основних країн-покупців української плодоовочевої продукції за підсумками сезону 2019/20”,- повідомила експертка.
Вона звернула увагу, що на цьому фоні українські виробники шукають можливості заробити більше на європейських ринках.
“Водночас на ринку є типовою ситуація, коли наша, наприклад, ягода постачається до Польщі, потім упаковується й до України повертається вже як продукція з високою доданою вартістю – у цій ситуації треба шукати якісь шляхи перемовин з країнами, бачити, де можна заробити більше і де створюється саме та додана вартість. Якщо ми говоримо про якісь європейські моделі, які можна адаптувати в Україні, то це, все ж таки, підтримка малого фермерства та малого виробника. Наприклад, у Швейцарії дуже цінують свого виробника. І зовсім не просто зайти на цей ринок з високоякісною продукцією сторонньому гравцю ринку, адже він досить захищений. Отже, нам потрібно йти таким самим шляхом”, – вважає Катерина Звєрєва.
Директорка з розвитку УПОА також додала, що механізм безмитних імпортних тарифних квот відіграє певну позитивну роль на початковому етапі виходу на ринок ЄС українських виробників. Тим не менш, цей механізм потребує оновлення та перегляду в рамках перемовин щодо актуалізації Угоди про Зону вільної торгівлі (ЗВТ) між Україною та Європейським Союзом (ЄС) в 2021 році з метою досягнення більшої ефективності Угоди для обох сторін.
Вона вважає, що Україні потрібно вчитися діяти прагматичніше у стосунках із стратегічним партнером – Європейським Союзом.
“Українському бізнесу варто оцінити власні можливості для торгівлі та інвестиційної співпраці з Європейским Союзом. При формуванні переговорної позиції України в рамках оновлення Угоди пропозиції бізнесу мають бути враховані”,- зазначила фахівчиня.
Катерина Звєрєва також навела статистику, згідно з якою позитивна динаміка розвитку торгівлі з Європейським Союзом у 2016-2019 роках є очевидною. Сьогодні ЄС є головним торговельним партнером України з часткою у понад 41% від загального обсягу торгівлі товарами. При цьому поступово зростає торгівля товарами з високою доданою вартістю.
