Для розвитку української галузі картоплярства необхідно впровадити заходи, які б контролювали імпорт картоплі та картопляної продукції з Білорусі та Росії.
Таку думку висловив директор ПБП «ВИМАЛ» Сергій Симоненко в ході третього засідання робочої групи з питань сприяння розвитку картоплярства та овочівництва, передає Fruit-Ukraine.org.
Він вважає, що для вирішення питання картоплярства в Україні та покращення ситуації в секторі, потрібно розглядати 5 товарних позицій:
- картопля свіжа або охолоджена (код згідно УКТЗЕД 0701);
- борошно, крупи, порошок, пластівці, гранули з картоплі (код згідно УКТЗЕД 1105);
- продукція борошномельно-круп’яної промисловості; солод; крохмалі; інулін; пшенична клейковина (код згідно УКТЗЕД 1108 13 00 00);
- картопля піддана тепловій обробці або інша, у вигляді борошна, круп або пластівців або інша (код УКТЗЕД 2004 10);
- картопля, у вигляді борошна, круп або пластівців або інша, нарізана тонкими шматочками, обсмажена або підсушена, солона чи не солона або ароматизована чи не ароматизована, у герметично закритих упаковках, придатна до споживання або інша (код УКТЗЕД 2005 20).
«На сьогоднішній день головними конкурентами України в сегменті картоплі є Росія та Білорусь. І ситуація з державною підтримкою цих галузей у нашій країні в порівнянні з країнами-сусідами мають суттєві відмінності. Так, наприклад, у Росії існують компенсації кредитних відсотків, часткові компенсації на придбання техніки, програми кредитування на будівництво сховищ та регіональні програми розвитку картоплярства. Якщо ж подивимося на Білорусь, то там також повний спектр програм і дані програми реалізуються за державний бюджет. Зараз будуються промислові підприємства по переробці картоплі – наразі вже побудовано 3 таких об’єкти і планується будівництво ще одного заводу по виробництву картопляного сухого пюре та картоплі фрі. В Україні ж аналогічних програм поки що немає й тільки в цьому році уряд почав приділяти увагу цьому питанню», – зазначив пан Сергій.
За його словами, ми не можемо розглядати Росію та Білорусь як окремі суб’єкти зовнішньоекономічних відносин стосовно ввезення картоплі та картоплепродуктів на територію України. Фактично, Білорусь використовується Російською Федерацією як можливість для безмитного ввезення на територію України широкого кола товарів, у тому числі і картоплі. Тобто, усі 5 позицій, які були розглянуті вище, ввозяться на територію України з Росії транзитом через Білорусь. І така схема дає можливість уникнути торговельних обмежень, які існують безпосередньо між Україною і РФ.
Фахівець пояснив, що при дослідженні динаміки імпорту картоплі з Білорусі та Росії прослідковується чітка тенденція щорічного збільшення об’ємів поставок. Наприклад, згідно з офіційною статистикою у 2019 році Україною було імпортовано 250 тис. тонн свіжої картоплі, а головними постачальниками цієї продукції виступали саме Білорусь та Росія. Для порівняння, роком раніше було поставлено 5,8 тис. картоплі. У 2020 році зростаюча динаміка продовжується. За 8 місяців поточного року Україна збільшила імпорт картоплі в 6 раз.
Що стосується інших товарних позицій, то збільшення імпорту не є таким стрімким, але все одно закордонні поставки щорічно зростають. Так, наприклад, у сегменті крохмалю відбувається щорічне збільшення імпорту майже в два рази. У 2017 році імпорт крохмалю – менше 1000 тонн, у 2018 – 2 тис. тонн, у 2019 – майже 5 тис. тонн. За прогнозами, під кінець 2020 року показник досягне 7 тис. тонн. Таким чином, Україна імпортує з Білорусі крохмалю більше, ніж виробляє сама.
«При цьому, цікаво зазначити, що відбувається падіння митної вартості крохмалю. І українські виробники однозначно говорять про те, що наразі крохмаль в Україну завозиться за демпінговою ціною. У Білорусі перед виробниками ставиться завдання – збільшити експорт. Для того, щоб це реалізувати, підприємства, наприклад, великі крохмальні заводи починають приєднувати до себе 2-3 інших заводи, які в реальній ситуації продукують збитки. Відповідно, у цих підприємств є спільний баланс і командною роботою відбувається експорт крохмалю. Таким чином, експорт відбувається за ціною нижчою собівартості, а збитки списуються, умовно, на виробництво горілки. Тобто, зараз ситуація немає під собою ніякого економічного підґрунтя», – додав Сергій Симоненко.
Тож українські переробники під тиском Білорусі та РФ значно зменшують обсяги свого виробництва, а оператори ринку майже не зацікавлені в подальшому розвитку напрямків вирощування або переробки картоплі.
Щоб змінити поточну ситуацію необхідно впроваджувати відповідні заходи на рівні держави, наголосив експерт.
“Якщо вищезазначені позиції включити до переліку товарів, які заборонені до ввезення на територію України з РФ, це не дасть бажаного результату, оскільки всі старання будуть знівельовані транзитними поставками через Білорусь, – пояснив пан Сергій. – Відтак, потрібно реагувати на ситуацію з поставками картоплі та картопляної продукції з Білорусі. Одним з можливих рішень може стати виключення вищеперерахованих товарів з режиму вільної торгівлі між Україною та Білорусією. І в такому випадку, можливо здійснити або повну заборону імпорту, або ввести тарифні обмеження шляхом введення ввізних мит на продукцію. І тільки таке комплексне рішення дозволить захистити ринок України від недобросовісної конкуренції з боку РФ та Білорусі”.
