Нині гостро постала проблема доцільності сівби ріпаку озимого, адже відсутність вологи в посівному шарі викликає ризик неотримання сходів та ставить під питання подальшій ріст та розвиток рослин.
Про це повідомляє прес-служба Національного наукового центру «Інститут землеробства НААН», пише Agravery.com.
«Глобальні зміни кліматичних умов, які сьогодні спостерігаються в планетарних масштабах, особливо відобразилися в сільському господарстві України у 2020 році. Досить посушлива осінь 2019 року, безсніжна зима 2020 року створили умови, коли на період сівби ярих культур запаси продуктивної вологи в метровому шарі ґрунту були менше 50% від оптимальних», — йдеться в повідомленні.
У свою чергу це викликало певні побоювання виробників щодо доцільності сівби тієї чи іншої культури. Дещо покращили ситуацію обложні дощі, які пройшли по території України у ІІ-ІІІ декадах травня. Проте волога концентрувалася в основному в орному шарі ґрунту, через що зараз спостерігається загибель посівів кукурудзи, втрата тургору рослин соняшнику, адже їх коренева система сконцентрована в основному в 0−30 см шарі, який був достатньо забезпечений вологою в період інтенсивного росту рослин, а зараз є пересушеним.
«Враховуючи викладене вище, сьогодні гостро постала проблема доцільності сівби ріпаку озимого, адже відсутність вологи в посівному шарі викликає ризик неотримання сходів та ставить під питання подальшій ріст та розвиток рослин. Такі умови вимагають виваженого підходу до технології проведення обробітку ґрунту, сівби та догляду за посівами в осінній період», — додають науковці ННЦ.
Вони переконані, що запорукою отримання високих врожаїв навіть у екстремальних умовах є дотримання технології вирощування, досконале знання біології культури, її потреб на тому чи іншому етапі росту й розвитку, швидка та гнучка адаптація елементів до умов зовнішнього середовища.
