Ринок агрохімії: виклики й очікування

0

Олена Нінуа, Agroexpert (Україна)

«Київський агрохімічний форум», який на початку березня у столичній Ramada Encore провела ІК «Інфоідустрія», можна сміливо назвати ковтком свіжого повітря в суворих агрономічних буднях. Організаторам вдалося зібрати велику кількість фахівців та порушити нагальні для аграрного бізнесу питання, а навколишня атмосфера сприяла дружньому обміну думками.

Тематика зустрічі, яку провели вже п’ятий рік поспіль, в основному була присвячена живленню рослин. Актуальність форуму полягала в обговоренні прогнозів, агрономічних новацій та альтернативних методів, представлених сьогодні на агрохімічному ринку. Вже давно не секрет, що темпи росту виробництва сільськогосподарської продукції значно менші за темпи росту населення, а це означає, що препарати для живлення та захисту рослин ще довго матимуть великий попит. Але водночас не менш важливим є забруднення довкілля через інтенсивне використання добрив та пестицидів.

Прогнози та очікування на ринку міндобрив

Дмитро Гордійчук, керівник проекту «Інфоіндустрія», розповів про тенденції ринку добрив України в нинішньому році. На жаль Україна втратила дуже багато експортних можливостей. Більшу кількість вітчизняних добрив хімічні заводи виробляють сьогодні лише для внутрішнього ринку. Дефіцит ринку на початку сезону щодо азотних добрив сягнув 15%, калійних – 56%, азото-фосфорних – 28%, добрив NPK – 7%. Відтак це не дуже втішні показники. Загалом річне виробництво добрив в Україні зменшилося з 6 до 4,3 млн т, а сам ринок став дуже залежним від коливання курсу валют, непрогнозованого падіння цін під час сезону та проблем із логістикою. Цьогоріч динаміка виробництва добрив досить суперечлива. Наприклад, лідером із виробництва КАС торік був ПАТ «Азот» – 300 тис. т, який за прогнозами у 2017 р. може виготовити лише 280 тис. т. Частково прогалину у виробництві КАС, за словами пана Дмитра, можуть заповнити ПАТ «Рівнеазот», ПАТ «Хімдевізіон» та ТОВ «Мінералгруп». Прогнозують, що першість у виробництві карбаміду цього року буде за ПАТ «Дніпроазот» і збережеться на рівні 800 тис. т. ПАТ «Азот» вироблятиме близько 800 тис. т аміачної селітри. У виробництві комплексних NPK добрив лідируватиме «Сумихімпром» із обсягом 60 тис. т. Також сумчанам прогнозують виробництво гранульованого сульфату амонію обсягом до 50 тис. т, що дасть змогу замінити імпорт із Росії.

До того ж найбільше добрив Україна імпортує поки що з Росії – 2,3 млн т, або 72%. Другим за обсягами імпортером є Білорусь – 20%, хоча найближчим часом частка цієї країни може збільшитися до 30%. Відсоток імпортованих добрив із Казахстану, Узбекистану та Польщі також може вирости та зменшити імпорт із РФ на 10–12%, – зазначив експерт. Слід очікувати збільшення частки імпорту мінеральних добрив із Литви.

Рідкі добрива набирають популярності

Пожвавлюється інтерес до рідких та добрив пролонгованої дії. За словами Ірини Логінової, аналітика ринку спеціальних добрив ІА «Інфоніндустрія», вже торік вельми збільшилися обсяги імпорту водорозчинних добрив порівняно з минулими роками. Наразі ж світовий ринок цього динамічного сегмента добрив експерти оцінюють у 12 млрд дол. США. Цьому сприяє поліпшення технологій та збільшення площ під фертигацією, – запевнила пані експерт. У наступному році, за її словами, слід очікувати як зростання імпорту, так і збільшення вітчизняного виробництва. Поки що чинником, що стримує розвиток цього сегмента, є недостатні попит та платоспроможність аграріїв. За статистичними даними, у позакореневий спосіб систематично підживлюють лише 30% посівів, хоча потенціал цього ринку в декілька разів перевищує об’єми імпорту та внутрішнього виробництва. Основні обсяги спецдобрив закуповують у сезон з березня по травень. У структурі імпорту до 74% рідких та добрив пролонгованої дії приходиться на полікомпонентні суміші та 26% – на монокомпонентні. Полікомпонентні переважно використовують для фертигації, тоді як монокомпонентні – для листкових підживлень, як коректори дефіциту певних елементів живлення. Минулого року найбільша частка імпорту монокомпонентних добрив припала на боровмісні – 72%, Zn – 11,3%, Mn – 5,2%, Cu – 4,1%. Пані Ірина нагадала, що за використання будь-яких добрив слід спиратися на результати рослинної діагностики, за якою виявляють нестачу тих чи інших елементів живлення, враховувати критичні фази росту й розвитку конкретної культури та, звісно, не забувати про лімітуючі чинники майбутнього врожаю. Власне, 93% усіх спецдобрив на ринку України представлені добривами ІІ покоління, тобто синтетичними хелатами, однак майже 7% займають добрива з рістрегулюючими властивостями (добрива з амінокислотами, фосфіти, нанодобрива).

Лідери пестицидного бізнесу
Аналізували і ринок ЗЗР України. «В 2016 році імпорт пестицидів в Україну зріс на 10% і становив 111 тис. т. Інтенсивне збільшення обсягів, порівняно з 2015 р., зафіксували серед гербіцидів та десикантів – 9 і 25% відповідно, тоді як інсектициди та фунгіциди продемонстрували падіння на 4,5 та 5,7%», – зазначив Ігор Герасименко, аналітик ринку ЗЗР ІА «Інфоіндустрія». За його словами, 55% оброблених площ припадає на генеричні препарати. Але частка імпорту оригінальних пестицидів є більшою від постпатентних на 26%. У першій десятці постачальників також зафіксували зміни. «За часткою оброблюваних площ компанія Du Pont піднялася з четвертого місця на перше, компанія Bayer Crop Science поступилась минулорічним першим місцем і перемістилася на друге. Трійку лідерів другий рік поспіль замикає Syngenta, а компанія Adama постійно нарощує об’єми імпорту», – прозвітував пан Ігор. Щодо очікувань на ринку ЗЗР, прогнози аналітика є не вельми втішними: очікують подорожчання всіх пестицидів на 15% порівняно з минулим роком через зростання цін на сировину в Китаї, девальвацію гривні та ненайкращий стан вітчизняної економіки.

Причини та наслідки нестачі кальцію в ґрунті
Площа ґрунтів, які вапнують, постійно скорочується і баланс кальцію в середньому на кислих ґрунтах України становить -179 кг/га. Олексій Тарасенко, завідуючий лабораторією оптимізації живлення рослин кафедри агрохімії й якості продукції рослинництва ім. О. І. Душечкіна НУБіПУ, у своїй доповіді констатував, що частка кислих ґрунтів нині сягає аж 20% від загальної площі сільгоспугідь в Україні. Причин такого від’ємного балансу може бути декілька, як-от: перехід на безкальцієві добрива, зменшення внесення органічних добрив (до 0,26 т/га) і вимивання кальцію з орного шару, винесення елементів такими популярними культурами, як соя, ріпак, кукурудза, соняшник та, звісно, недотримання сівозміни.

Кальцій є одним із ключових елементів для формування поживного режиму ґрунту. Від його вмісту залежить рівень pH і вміст гумусу. За кислого pH ґрунту збільшуються норми внесення мінеральних добрив під культури, позаяк зменшується доступність елементів.

Визначати потребу у вапнуванні слід, по-перше, якщо ґрунт має «схильність» до кислої реакції ґрунтового розчину (через своє географічне розташування). По-друге, якщо на полі протягом тривалого часу у великих кількостях вносили лише мінеральні добрива (наприклад азотні добрива сприяють вимиванню кальцію). Ну і, звісно, про закислення свідчить наявність рослин індикаторів, особливо хвоща польового, для якого ідеальними умовами є pH 3,0–4,5. Особливо важливим кальцій є для культур, які формують потужну кореневу систему. Нестача цього елемента впливає на стресостійкість рослин та швидкість росту кореневої системи, погіршує життєдіяльність ґрунтових мікроорганізмів (азотфіксаторів та деструкторів), а також провокує розвиток деяких хвороб (кила, фітофтороз, коренеїд). Найнегативнішим наслідком нестачі кальцію є втрата якості плодів.

Генерики чи ні? Міфи і реалії пестицидного бізнесу

Доповідь Вадима Скрипника, операційного директора ТОВ «Хмільницьке» агропромхолдингу «Астарта-Київ», дехто зі слухачів міг би назвати зухвалою та провокаційною, але це жодним чином не зменшує її актуальність та практичність. Практик відверто ділився з присутніми своїми думками та досвідом щодо добору пестицидів. За його словами, нині майже стерта межа між оригінальними та генеричними препаратами. Ба більше, наразі навіть деякі мультинаціональні компанії включають до своїх портфоліо генеричні препарати для того, аби забезпечувати споживачів максимально широким спектром продуктів. Пан Вадим наголосив, що ті аграрії, які купують оригінальні препарати, як психологічну перевагу мають упевненість у результаті. Оригінальні пестициди зазвичай не завдають стресу культурі та не мають післядії. Безумовно, ризиком використання генериків може бути низька якість деяких продуктів. Але якби вони не виправдовували очікувань споживачів, то на них би не підвищувався попит. «Виробники генеричних препаратів постійно вдосконалюють свою продукцію шляхом пошуку нових поєднань уже існуючих діючих речовин та їх препаративних форм для того, аби бути конкурентними на ринку», – запевнив Вадим Скрипник. Молодий керівник стверджує, що господарству інколи економічно вигідні комбіновані системи захисту, до яких входять не лише брендові продукти. Для вирішення лише однієї проблеми не завжди доцільно використовувати багатокомпонентний препарат, якщо є аналог із однією діючою речовиною.

Обережно! Підробка!

Використання на своїх полях контрафактного препарату є страшним сном для будь-якого сільгоспвиробника, який, утім, цілком може стати реальністю у будь-який момент. Про протидію обороту нелегальних пестицидів та про ризики їхнього використання говорив Михайло Малков, міжнародний консультант ФАО. В світі боротьба із підробками у цій галузі набирає стрімких обертів, адже залишкова кількість пестицидів у харчовій продукції є однією із найглобальніших проблем для людства. Частка ж фальсифікату на українському пестицидному ринку сягає, за попередніми підрахунками, аж 25%!

Попри порушення законодавства виробництво та розповсюдження підробних пестицидів шкодить довкіллю та продовольчій і національній безпеці! Утім, підробки продовжують ввозити й купувати, на це, за словами пана Михайла, впливає дуже багато чинників, зокрема, економічна ситуація в країні, високе імпортне мито, низькі ціни на фальсифікат, проблеми з тимчасовою реєстрацією пестицидів, відсутність правових і фінансових інструментів для утилізації фальшивих пестицидів та відповідальності за їхнє ввезення й використання тощо. Виявляється, що левову частку нелегальних пестицидів виготовляють із діючих речовин, легально завезених в Україну. Алгоритмом протидії, на думку Михайла Малкова, має бути наступний ланцюжок: відслідковування, вилучення, знищення підробних препаратів. До речі, як повідомив консультант, в Україні Програма ООН із довкілля (ЮНЕП) збирається реалізувати проект, що включатиме в себе три основних напрями щодо подолання проблем, пов’язаних із обігом фальшивих пестицидів. Перший –сприяння Україні в імплементації Роттердамської конвенції (забезпечення інформацією стосовно небезпечних хімічних речовин та впровадження спільної відповідальності в міжнародній торгівлі). Другий напрям проекту полягає в наданні через спеціальні центри допомоги фермерам, які постраждали від контрабандної продукції. Завданням цих центрів буде з’ясувати, що саме придбав споживач, провести експертизу та побудувати правову позицію задля захисту його інтересів і для отримання компенсації. Надалі всі докази передаватимуть до правоохоронних органів та суду. Третім напрямом є залучення науковців для допомоги аграріям в усуненні наслідків використання контрафактних препаратів.