Кульгавість у корів. Де ми втрачаємо та де можемо здобути?

0

Частина 1. Де ми втрачаємо?

Владислав Ханєєв, канд. вет. наук, технічний консультант зі скотарства ПП «ВетАгро» (Україна)

Наразі молочні ферми перебувають у дуже непростій ситуації, часто – на межі виживання. Тому молоковиробники повинні постійно підвищувати ефективність і прибутковість підприємств, звертаючи при цьому увагу на здоров’я худоби, оскільки це має прямий вплив на прибутковість усього бізнесу. Тож дуже важливо завчасно виявляти захворювання тварин, які спричинюють найбільші економічні втрати, проводити економічний аналіз різних заходів щодо здоров’я стада.

Хвороби, які проявляються кульгавістю корів, за рівнем економічних збитків займають третє місце, поступаючись лише маститам та проблемам із відтворенням. Іноді, залежно від ферми й від рівня захворюваності, більших збитків, ніж кульгавість, може завдавати лише мастит (субклінічний і клінічний).

Причини розвитку кульгавості у ВРХ дуже різні. По суті, кульгавість – це не хвороба, а лише клінічна ознака певних захворювань. При цьому у 99% випадків причиною кульгавості у корів є патології в ділянці пальця (Clarkson M.J. et al., 1996) та у 92% уражені тазові кінцівки, у 14% із яких уражений внутрішній палець, у 20% – шкіра копитця, у 65% ураження на зовнішньому пальці (Murray R.D. et al., 1996).

Умовно захворювання копитець можна поділити на ті, за яких розвивається інфекційний процес та неінфекційного походження (Greenough P., 2007; Kahn C.M., 2010).

Хвороби інфекційного походження, які спричинюють кульгавість:

  • некробактеріоз;
  • міжпальцевий дерматит;
  • пальцевий дерматит (папіломатозний пальцевий дерматит (ППД), хвороба Мортелларо);
  • септичний артрит;
  • гнійний пододерматит.

Неінфекційні захворювання з ознакою кульгавості ВРХ:

  • ламініт;
  • тріщини рогового башмака;
  • артроз;
  • виразка підошви (виразка Рустергольца);
  • асептичний пододерматит і крововиливи підошви;
  • інші причини (переломи кісток, хвороби нервів, вивихи суглобів, білом’язова хвороба, хронічне отруєння селеном тощо).

Кульгавість у корів. Де ми втрачаємо та де можемо здобути?

Кульгавість неінфекційного походження може розвинутися через неналежні умови утримання, неправильну та незбалансовану годівлю (гіповітаміноз Е, кетоз, гіпокальціємія). Спадковий характер кульгавість може мати не більше ніж у 15–20% випадків.

За поганої гігієни корови довше стоятимуть у гноївці чи на мокрій підстилці, тому тканини копитець тазової кінцівки будуть розм’якшеними, а такий стан є причиною розвитку тяжких уражень. Аміак і сеча посилюють розм’якшення рогу. Крім того, мокра підлога та висока вологість повітря сприяють життєдіяльності хвороботворних бактерій, тому неінфекційні (асептичні) ураження легко можуть ускладнитися інфекцією. Більше часу, проведеного стоячи, не тільки викликає розвиток захворювань копитець, але й зменшує час жуйки. З іншого боку, суха погода та підлога можуть спричинювати висихання й появу тріщин рогового башмаку, крізь які проникають бактерії. За дуже морозної погоди у тварин можуть бути обмороження кінцівок, вух, хвостів.

Отже, гігієна утримання та регулярне чищення проходів, місць стояння і відпочинку є надзвичайно важливими заходами для підтримки копитець здоровими.

Поширеність кульгавості й характер уражень залежать від умов утримання, годівлі та менеджменту, навичок персоналу, і можуть становити від 0% до навіть 100%-го ураження стада (переважно між 10 та 55%).

Найпоширенішими хворобами копитець є:

  • запалення шкіри;
  • виразки підошви;
  • некробактеріоз;
  • ламініт, пододерматит.

Економічні збитки через кульгавість тварин у молочному скотарстві можуть бути прямими та непрямими (Warnick L.D. et al., 2001; Bruijnis M.R.N. et al., 2010; Ozsvari L., 2013).

Непрямі збитки:

  • втрата молочної продуктивності через больову реакцію;
  • порушення відтворної здатності.

Прямі збитки:

  • витрати на ветеринарні препарати (сюди входить також вибракування молока через застосовані ліки) і на роботу ветлікаря;
  • вартість додаткової робочої сили;
  • вимушене вибракування тварин.

Зменшення реалізації молока відбувається, першою чергою, через зниження надоїв та, меншою мірою, внаслідок вибракування молока під час й після застосування антимікробних препаратів. Корови з кульгавістю не йдуть на пасовище чи до зони годівлі, а проводять більше часу лежачи. Якщо тварини не отримують достатньої кількості поживних речовин, їхня вгодованість знижується, і вони не можуть підтримувати бажаний рівень молочної продуктивності. Больова реакція та стрес безпосередньо пригнічують продукування молока, не лише зменшуючи його кількість, а й погіршуючи якість.

За клінічно вираженої кульгавості втрати молока протягом усієї лактації можуть у середньому становити 7,8% (до 579 кг) і до 2,6% лактації через застосування антибіотиків (Ozsvari L. et al., 2007). Ступінь зниження надоїв та втрат молока залежить від дня лактації, типу й тяжкості ураження. Так, за розвитку кульгавості в післяродовий період загальні втрати молока становлять 10% (Greenough P., 2007), якщо ж кульгавість розвивається після 100-го дня лактації – до 4% (Warnick L.D. et al., 1997).

За різних значень оцінки локомоції (кульгавості) за 5-бальною шкалою надої зменшуються неоднаково. Так, якщо бал 2, молочна продуктивність знижується на 2%; якщо бал 3 – на 4,1%; якщо бал 4 – на 9,3%; якщо бал 5 – на 15,2% (Robinson P.H., 2002).

При цьому найбільше зниження надоїв спостерігають за розвитку виразок підошви, далі – за некробактеріозу, пододерматитів та виразок шкіри копитця.

Порушення відтворної функції корів за вираженої кульгавості розвиваються з кількох причин. Перш за все, через больову реакцію, запальний та інфекційно-запальний процес у організмі розвиваються складні біохімічні процеси, які порушують нормальний перебіг вагітності, родів та післяродового періоду, а також призводять до гінекологічних захворювань і неплідності (Власенко С. А., 2017).

Крім того, тварини з кульгавістю, менше рухаючись, споживають менше корму, а їхня вгодованість знижується. Зменшується або взагалі зникає прояв ознак статевої охоти, а її виявлення також ускладнене, знову ж таки, через неспроможність корів її проявляти (робити садки на інших корів, ознака нерухомості за садки на них). Відповідно, збільшується кількість осіменінь, подовжується міжотільний інтервал та сервіс-період, а отже, значно зростають витрати на утримання таких корів. Так, середній міжотільний інтервал за клінічно вираженої кульгавості подовжується на 25 діб (Ozsvari L. et al., 2007). Знову ж таки, подовження сервіс-періоду неоднакове за різних захворювань копитець у корів. Пальцевий дерматит подовжує його на 20 діб, виразки підошви – на 40, пододерматити – на 30 діб. Запліднюваність при цьому знижується в 2,5 рази, а частота виникнення кіст яєчників збільшується у 2,3 рази (Melendez P., 2003).

Знаючи, що один день утримання неплідної корови коштує від $2 до $5, неважко порахувати збитки від неплідності корів, яка виникає, зокрема, через кульгавість – це буде не менше ніж $50 за рік на кожну наявну в стаді корову. Крім того, суттєво зменшується кількість народжених протягом року телят, що позбавляє можливості не тільки вирощувати молодняк для ремонту стада, але й реалізувати бугайців.

Вартість лікування значною мірою залежить від тяжкості ураження та застосованих підходів і засобів. Слід враховувати оплату праці ветеринарного лікаря й вартість лікарських препаратів. Зазвичай тварини потребують повторних обробок. Лікувальне розчищення копитець також має бути враховане, але якщо профілактичне розчищення кожної тварини проводять не менше 2 разів на рік, то робити його під час лікування не потрібно. Якщо використовувати препарати, які мають каренцію для молока, то це має бути враховано саме в частині вартості лікування. Варто зазначити, що в Україні часто нехтують застосуванням накладок (пов’язок, колодок) на підошви корів під час лікування, економлячи на цьому. Проте, за деяких захворювань (виразки підошви та пододерматити), такі прості, але необхідні заходи, як наклеювання колодок, може значно посилити ефективність лікування.

Додаткова робоча сила. Оплату праці людей, задіяних у проведенні лікувально-профілактичних заходів, аби запобігти захворювань копитець, здійснюють по-різному (залежно від ферми). Тварини з кульгавістю пересуваються повільніше, тому час роботи персоналу збільшується.

Захворювання копитець є однією з найчастіших причин передчасного вибракування корів на фермі (після маститів та розладів відтворення), досягаючи майже 30% серед усіх передчасно вибракуваних корів. Втрати від передчасного вибракування розрахувати нескладно – як різницю між отриманими від вибракування коштами й вартістю вирощеної нетелі. Однак слід врахувати, що ціна тварини з кульгавістю знижуватиметься, тому хворі тварини істотно худнуть, відповідно, зменшується не тільки їхня маса, а й ціна за 1 кг. У середньому маса корови з кульгавістю може знизитися на 6,6%.

Кульгавість у корів. Де ми втрачаємо та де можемо здобути?

Отже, втрати від кульгавості на сучасних молочних фермах колосальні. Загальні втрати від одного випадку захворювання копитець – від $62 до $675 (Lehoczky J., 2001; Ozsvari L., 2004; Ozsvari L. et al., 2007; Willshire J.A., Bell N.J., 2009). При цьому найбільшу частку становлять зменшення надоїв (24–45%), передчасне вибракування (24–40%) та зниження відтворної здатності (8–39%).

Величина втрат через кульгавість буде майже аналогічною на молочних фермах у різних країнах. Хоча певні відмінності будуть через різницю економічного стану, менеджменту та умов утримання на кожній фермі.

Утім, профілактика хвороб копитець коштуватиме значно менше, ніж лікування хворих тварин і втрати від захворювання.