Більше ніж скривлений п’ятачок

0

Маркус Уршлер, ветлікар клініки Dr. Vett у м. Йосс (Австрія)

Ваші поросята чхають? П’ятачки деформовані? Це може бути ознаками атрофічного риніту. Наразі ця хвороба проявляється рідше, аніж раніше, втім, може задорого коштувати господарству. Тому варто знати більше про неї.

Правильна назва захворювання – прогресивний атрофічний риніт. Прогресивний – тому що хвороба прогресує, а її наслідки неможливо повернути на регрес. Атрофія означає «зменшення», а щодо цього захворювання – втрату тканин. Риніт – запалення слизової оболонки носа.

Існують 2 форми перебігу хвороби: непрогресивна і важка, тобто прогресивна. Непрогресивну форму перебігу спричинюють бактерії, які переважно перебувають на слизовій носа. Важку – токсиноутворювальні штами Pasteurella multocida. Їхній токсин руйнує кісткові структури у носі й пригнічує функції клітин, що будують кістки. Це, своєю чергою, призводить до зовнішніх проявів змін у п’ятачку.

Обидві форми перебігу можна вважати типовим факторним захворюванням, позаяк для виникнення хвороби потрібні ще додаткові, сприятливі для розвитку хвороби кофактори. Це може буди сухе повітря, висока концентрація шкідливих газів (аміак), пил, інші збудники хвороб, як-от: віруси РРС і грипу або мікоплазмові інфекції.

Первинна інфекція бордетелами відіграє вирішальну роль в атрофічному риніті. Вона ушкоджує волоски миготливого епітелію на поверхні слизової носа. Через це іншим мікробам, особливо пастерелам, стає легше там розвиватися. До речі, бордетели та пастерели переносяться від свиноматки до поросят уже під час ссання останніми молока. Ці бактерії потрапляють у стадо переважно через купівлю позитивних тварин, наприклад ремонтних свинок.

Скривлені п’ятачки

Головний симптом атрофічного риніту – чхання поросят-сисунів та відлучених, що зумовлене запаленням слизової оболонки й супроводжується водянистими виділеннями з носа.

За прогресивної форми перебігу додаються ще такі симптоми:

  • Сльозотеча і виділення темного секрету на віях: носо-сльозовий канал звужений, сльозова рідина не може витікати.
  • Носова кровотеча через порушення слизової оболонки та носової раковини всередині носової порожнини. Носова раковина – спірально закручені, покриті слизовою оболонкою кісткові пластинки, які слугують для збільшення поверхні слизової оболонки.
  • Скривлення п’ятачка внаслідок деформації носової перегородки.
  • Укорочення верхньої щелепи (видно за утворення поперечних зморшок шкіри на стінці носа): спочатку виникають проблеми під час споживання їжі, а надалі– зменшення добових приростів. Ці анатомічні зміни залишаються назавжди й їх виявляють під час забою свиней.

Через патологічні зміни в носі тварини стають також уразливими до інфекцій нижніх дихальних шляхів і легень, адже збудники можуть легко туди проникати.

Як цьому запобігти

Оскільки йдеться про бордетели, пастерели і бактерії, антибіотикотерапія у захворілих гострою формою тварин можлива. Можна обрати препарати тривалої дії, як-от: тулатроміцин або енрофлоксацин чи тетрациклін (окситетрациклін, доксицилін). Для поросят на дорощуванні та основних свиноматок рекомендовано проводити медикаментозне лікування шляхом введення ліків у корм. Утім, у будь-якому разі його слід розпочинати лише за результатами антибіотикограми. Також потрібно впровадити супроводжувальні заходи з менеджменту та біобезпеки у господарстві. Здебільшого це суворе дотримання принципу «порожньо-зайнято» за дорощування поросят і відгодівлі свиней, регулярне чищення й дезінфекція, поліпшення мікроклімату приміщення, а також карантин для придбаних свинок та кнурів.

Для довготривалої стабілізації ситуації в стаді варто розробити програму вакцинації. Після подвійної основної імунізації свиноматок, кнурів та ремонтних свинок через 4–6 тижнів проводять ще одне щеплення (за 3–4 тижні до опоросу). Завдяки цьому досягають належного захисту поросят-сисунів унаслідок споживання ними молозива. Закуповувати ремонтний молодняк можна лише з негативних на це захворювання стад і обов’язково проводити основну імунізацію придбаних тварин під час карантину.

Такою може бути санація гострого перебігу прогресивного атрофічного риніту поголів’я основних свиноматок:

  1. Бактеріологічне дослідження і розробка антибіотикограми.
  2. Щеплення всіх свиноматок, кнурів та ремонтних свинок у стаді токсоїдною вакциною – двічі з перервою 4–6 тижнів.
  3. Подальша вакцинація свиноматок, відповідно, у наступному опоросному періоді (за 4 тижні до опоросу).
  4. Ремонт молодняком, вільним від збудника:

а) контроль статусу за збудником за допомогою серологічного дослідження під час уведення тварин у стадо;

б) щеплення свинок на карантині – двічі з перервою 4 тижні.

  1. Медикаментозне лікування основних свиноматок у цеху опоросу відповідним антибіотиком (доксицилін): 5 днів до і 5 днів після опоросу.
  2. Медикаментозне лікування відлучених поросят тим самим антибіотиком із моменту відлучення до досягнення ними живої маси 25 кг.
  3. Медикаментозне лікування поросят-сисунів на 2-му, 3-му і 4-му тижнях життя відповідним антибіотиком тривалої дії з ін’єкцією за дуже тяжких випадків (щонайменше допоки перші проліковані поросята не перейдуть на відгодівлю).
  4. Принцип «порожньо-зайнято» за дорощування поросят і відгодівлі.
  5. Цех, зону з основними свиноматками, поросятами на дорощуванні та відгодівлі, там, де утримують ще не лікованих або невиліковних тварин, слід відокремити санпропускником, поки хворі тварини залишаються на фермі.
  6. Медикаментозне лікування поросят ін’єкцією на початку можна відмінити, але тоді потрібно провести лікування поросят на відлученні. Медикаментозне лікування свиноматок слід проводити щонайменше 1 раз на рік. Щеплення старших свиноматок через 3 роки не обов’язкове, якщо за весь період купували та вводили в стадо ремонтних свинок після карантину і дворазової вакцинації, негативних за збудником.