Україна здатна задовольнити попит ЄС у продукції олійних культур

0

За умови пропозиції продукції відповідної якості за конкурентною ціною Україна має шанс вибороти місце ключового постачальника олійних культур та продуктів їх переробки до держав-членів Європейського Союзу.

Таку думку висловив науковий співробітник відділу ціноутворення та аграрного ринку «Інституту аграрної економіки», к.е.н. Артем Педорченко, передає прес-служба установи.

Відповідно до даних Міністерства сільського господарства США (USDA), у 2019 році європейські країни виробили 12,4 млн тонн соєвого шроту, 4,7 млн тонн соняшникового та 12,8 млн тонн ріпакового шроту.

“Потреби ЄС, при цьому, складають 30,9 млн тонн соєвого шроту, 7,9 млн тонн – соняшникового і 13,1 млн тонн – ріпакового. Таким чином, місцеві виробники лише на 58 % покривають потреби ЄС у цьому виді агропродукції” – зауважив Артем Педорченко.

Унаслідок цього країни регіону щороку імпортують близько третини – 21-22 млн тонн – насіння споживаних в ЄС олійних культур: сої – до 15 млн тонн, ріпаку – до 6 млн тонн, соняшнику – до 0,5 млн тонн, а також майже половину олійних шротів – близько 22 млн тонн, які використовуються як корм для тварин.

Як зазначив експерт, протягом останніх шести років характерною рисою в експорті олійних з України є стійка тенденція до збільшення поставок до країн ЄС та Азії з одночасним зменшенням частки експорту до країн СНД.

За даними Державної служби статистики України, у січні-червні 2020 року обсяги вітчизняних поставок до Євросоюзу склали: олійних культур на 145 млн дол. США (74 % до відповідного періоду 2019 року.), олій та жирів – на 957 млн дол. США (130 %), залишків і відходів харчової промисловості – на 227 млн дол. США (75 %).

“Хоча в цілому для України показники зовнішньої торгівлі сільськогосподарською продукцією з Євросоюзом у І півріччі 2020 року погіршились, це не є критичним. Адже у третьому і четвертому кварталах ймовірні помітні зрушення в її обсягах як у грошовому так і в кількісному виразі, що диктуватимуться поставками з урожаю нового сезону, який починається для ріпаку з липня, а для сої та соняшнику – з вересня, а також ростом цін на згадувані види агропродукції на світових ринках” – підсумував Артем Педорченко.